Не просто танець: як Руслан Живокорінцев змінює підхід до хореографії в Україні та за її межами
Інтерв’ю з хореографом, якого запрошують не заради рухів, а заради результату.
Сьогодні у танці вже недостатньо просто добре рухатися. Важливо розуміти, як працює вся картина. Саме це відрізняє виконавця від хореографа.
Ruslan Zhyvokorintsev — один із тих, хто мислить саме так. Він починав зі сцени, але сьогодні працює з командами і артистами на рівні структури, логіки і результату.
— З чого для вас почався танець?
— Все почалося з групи "Турбо". Це була дуже жива історія — багато енергії, виступів, телебачення.
Тоді я просто кайфував від сцени. Але з часом з’явилося інше питання: чому один номер працює, а інший — ні?
— Коли ви почали дивитися на танець інакше?
— Думаю, це сталося в той момент, коли я почав робити великі сценічні постановки.
Ти виходиш за межі окремого руху і раптом починаєш бачити все: сцену, світло, людей, динаміку, як рух "дихає" в просторі. Це вже не про те, як ти танцюєш — це про те, як виглядає вся історія.
І в якийсь момент приходить дуже просте, але важливе відчуття: глядач не бачить окремих рухів. Він бачить загальну картину.
І тоді ти починаєш працювати вже не з рухами — а з відчуттям від виступу в цілому.
— Сьогодні вас запрошують як наставника. Що ви реально змінюєте у командах?
— Я змінюю спосіб мислення.
Я не приходжу "поставити номер". Я розбираю, як усе працює: структура, ритм, взаємодія, енергія.
Наприклад, у роботі з Театром екстремального танцю важливо було не просто зробити ефектно, а зробити так, щоб це було керовано і виглядало цілісно.
Коли це з’являється — команда виглядає зовсім інакше.
— Ви багато працюєте з великими групами. У чому тут складність?
— У тому, що це вже не про окремого танцівника.
Коли на сцені багато людей, ти починаєш думати інакше: як рухається вся група, як виглядає малюнок, чи є відчуття єдиного цілого.
З часом я зрозумів, що працюю за своїм підходом — це можна назвати системою масової хореографії.
Ти не просто ставиш рухи, ти будуєш конструкцію. І якщо вона зібрана правильно — це дуже сильно виглядає.
— Що для вас означає "система" у танці?
— Що нічого не випадково.
Якщо рух є — значить він потрібен. Якщо є перехід — він має сенс.
Коли це працює, команда виглядає зібрано і впевнено.
— Ваш улюблений стиль — LA style. Чому саме він?
— Тому що він дуже різний.
У ньому є і стара школа, і нова, і джаз, і ще багато всього. Це не один стиль — це поєднання.
Мені подобається, що він складний і водночас дуже виразний. З ним можна працювати по-різному: ритм, акценти, настрій — кожного разу інша подача.
Для мене це зручний інструмент, через який можна створювати щось своє.
— Сьогодні ви працюєте у США. Що вам там найбільше подобається?
— Те, як швидко все розвивається.
Я працюю у Лос-Анджелесі, Нью-Йорку, Маямі — і бачу, що люди стають більш відкритими і креативними.
Зараз уже мало просто вивчити рухи. Люди створюють цілі постановки, часто з великою кількістю людей.
І тут дуже важливо розуміти, як це зібрати: як виглядає група, як працює синхрон, як створити ефект.
І що мені подобається — є запит на глибину. Люди хочуть розуміти, що вони роблять.
— Вас запрошують оцінювати інших. Як ви до цього ставитеся?
— Це про довіру.
Коли тебе запрошують, це означає, що твою думку враховують. І для мене важливо бути чесним у цьому.
— Як ви самі змінилися з часів "Турбо"?
— Я став більш зібраним.
Але енергія залишилась. І, думаю, це важливо.
— Якщо коротко: що для вас танець сьогодні?
— Танець — це мої крила. Це те, що несе мене вперед усе життя і дає відчуття свободи.
Висновок:
Ruslan Zhyvokorintsev — креативний та видатний хореограф, який працює з виступом як з цілісною системою, а не набором рухів.
Його підхід дозволяє не просто створювати хореографію, а підвищувати рівень команд і формувати нові стандарти у сучасному танці.