Як українець із Дніпра змінив індустрію розваг у Лос-Анджелесі: мистецтво емоцій і сценаріїв
Дмитро Ткаченко — український підприємець і креативний продюсер, співзасновник технологічно найпросунутіших квест-локацій у США, запущених під брендом "60out", який співпрацює зі студіями "Sony Pictures" та входить до рейтингу Forbes серед найкращих escape room-компаній країни.
На Melrose Avenue працює 60out — одна з найвідоміших мереж квест-кімнат у Лос-Анджелесі. Щодня сюди приходять десятки людей, аби розгадати загадки у стилізованих кімнатах, пройти через віртуальну реальність або відчути себе героєм голлівудського фільму. Дмитро Ткаченко — підприємець із Дніпра — був одним з тих, хто запустив під цим брендом одну з найбільших і технологічно найсучасніших квест-локацій у Сполучених Штатах. За сім років він вибудував бізнес, де український системний підхід виявився конкурентною перевагою навіть у Голлівуді.
Від Дніпра до Лос-Анджелеса
Дмитро Ткаченко народився у Дніпрі. У 2009 році закінчив Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара за спеціальністю "Правознавство", але юристом не працював. Бізнесом зацікавився рано — у 16 років відкрив перший проєкт у роздрібній торгівлі продуктами харчування. Потім з'явилася автомийка, пізніше — автосалон із продажу нових і вживаних автомобілів.
"Ці роки навчили мене головному — як працює бізнес на рівні процесів, як керувати командою, як розуміти клієнта", — розповідає Дмитро.
Ранній досвід дав практичне розуміння того, як будувати справу з нуля. Кожен проєкт вимагав уваги до деталей — від облаштування торгової точки до налагодження відносин із постачальниками. У автобізнесі треба було розуміти не тільки техніку, а й психологію покупця, який вибирає машину. Це все формувало підхід до роботи.
У 2014 році він переїхав до США разом із дружиною та двома дітьми. Почав шукати нішу, де зможе застосувати набутий в Україні досвід. Вибір впав на індустрію розваг — конкретно на квест-кімнати, які тоді тільки-но з'являлися у Штатах.
Запуск під брендом 60out
2015 рік — момент, коли квести у США перебували на початковій стадії розвитку. Більшість локацій мали спрощені декорації, типові загадки, мінімальне технічне оснащення. Дмитро вирішив зробити інакше — підняти якість продукту до рівня, коли квест стає не просто грою, а повноцінним досвідом із сюжетом, атмосферою, технологіями.
Флагманська локація, запущена в рамках мережі "60out", відкрилася на Melrose Avenue, 7270 — у серці креативного Лос-Анджелеса, неподалік від студій і продакшн-компаній. Шість тематичних кімнат, кожна з окремим сценарієм. Команда працювала не за шаблонами — кожну кімнату розробляли як окремий проєкт.
У штаті з'явилися сценаристи, інженери, художники-постановники — команда, що працювала над квестами як над короткометражними фільмами. Це був свідомий вибір — засновник хотів, щоб кожна деталь мала сенс. Звук, світло, механіка замків, навіть запахи у кімнатах — все працювало на створення атмосфери. Гравці мали відчувати себе частиною історії, а не просто розгадувачами головоломок.
"Ми з самого початку розуміли: якщо робити як усі, то навіщо взагалі це робити? Треба було створити щось, що виділятиметься", — пояснює він.
Перші місяці були складними. Потрібно було не просто відкрити локацію, а переконати ринок, що квести можуть бути іншими. Конкуренти робили ставку на кількість кімнат і швидкість запуску нових проєктів. Дмитро робив ставку на якість і деталі.
Прорив через Sony Pictures
У 2017 році Forbes включив 60out, яка створює квест-кімнати та імерсивні пригодницькі ігри, до рейтингу "Best Escape Rooms in Los Angeles by Category". Для дворічної компанії це було серйозне визнання. А в 2018-му стався справжній прорив.
Sony Pictures Entertainment звернулася до 60out з пропозицією створити офіційну квест-кімнату за мотивами фільму "Jumanji: Welcome to the Jungle". Це був ліцензійний продукт, який мав відповідати вимогам Sony Pictures Entertainment Worldwide Consumer Products. Проєкт такого масштабу для 60out був першим. Участь Дмитра Ткаченка у розробці концепції та організації продакшену офіційної кімнати "Джуманджі: Поклик джунглів" складно переоцінити: саме завдяки українському підприємцю бренд "60out" заробив репутацію першопрохідця у створенні VR-кімнат.
Робота над Jumanji вимагала нового рівня координації. Студія надавала концепт-арти, матеріали з фільму, вимоги до візуального стилю. Команда мала адаптувати це під формат квесту, зберігши атмосферу фільму. Кімната мала виглядати так, ніби гравці справді потрапили у джунглі з екрану.
Beverly Press писав після відкриття: "Кімната дозволяє фанатам відчути, що вони всередині світу фільму". USA Today того ж року включила 60out до списку 10Best Escape Rooms у країні. Blooloop — міжнародне видання про індустрію розваг — відзначило інноваційний підхід компанії до immersive experiences.
Після квест-кімнати, створеної спільно із Sony, з'явилися нові контакти. Дмитро почав співпрацювати над ліцензійними проєктами з іншими великими студіями. Репутація закріпилася: 60out, в чию мережу входять локації Дмитра Ткаченка, стала компанією, яка може реалізовувати складні завдання на високому рівні.
Технології: VR як інструмент
Одна з кімнат на Melrose Avenue працює у форматі віртуальної реальності. Це була одна з ранніх VR-локацій в американській квест-індустрії. Учасники одягають шоломи, беруть контролери — і потрапляють у середовище, де можна створювати світи без обмежень фізичного простору.
Дмитро Ткаченко ставився до VR прагматично — не як до модного тренду, а як до інструменту, що розширює можливості сторітелінгу. Технологія давала те, чого не можна зробити в декораціях: динамічні зміни локацій, нові механіки взаємодії, повну свободу у дизайні середовища.
"Технологія має працювати на історію, а не замінювати її. VR у нас — не демонстрація можливостей обладнання, а частина сюжету", — каже він.
Системність як перевага
Дмитро пояснює свій успіх у Штатах системністю, яку виховав український бізнес-досвід. Швидкість у США цінується вище за ретельність, але він обрав інший шлях. Кожна кімната проходила кілька раундів тестування перед відкриттям. Над сценарієм працювали не адміністратори, а окремі спеціалісти зі сценарного мистецтва. Інженери створювали механіку, яка мала працювати без збоїв. Маркетологи будували комунікацію так, щоб залучати цільову авдиторію.
"Ми не продаємо гру. Ми продаємо відчуття: перемоги, страху, командної роботи. Усе інше — інструменти для цього", — пояснює свій підхід підприємець.
Дмитро Ткаченко каже, що український досвід навчив його не боятися складних процесів. У Дніпрі, щоб відкрити автосалон, треба було продумати десятки деталей — від оформлення документів до пошуку постачальників. У США інфраструктура краща, але конкуренція жорсткіша. Перевага була в тому, що він звик працювати системно — розбивати великі завдання на етапи, контролювати кожен, не пускати нічого на самоплив.
Станом на 2022 рік у компаніях Дмитра Ткаченко працювало понад 20 співробітників плюс десятки підрядників і партнерів — як місцевих, так і міжнародних. Сьогодні це ціла група компаній, які працюють в індустрії розваг, дизайну та гостинності.
FLORAL N5: друга лінія бізнесу
Коли ескейп-руми Дмитра Ткаченка, які входять у мережу 60out, досягли стабільного рівня, український бізнесмен разом із дружиною запустив FLORAL N5 — студію флористичного дизайну та декору для заходів преміум-сегменту. Компанія працює через платформу Shopify, кожна композиція створюється вручну. FLORAL N5 обслуговує приватних клієнтів і корпоративні замовлення по всьому Лос-Анджелесу.
Флористика здається далекою від квестів, але засновник бачить спільне — робота з емоцією через деталі. У квестах це страх, азарт, командна робота. У флористиці — краса, святковість, персональний підхід. Обидва бізнеси вимагають уваги до кожної дрібниці, розуміння клієнта, якісного виконання.
А що далі?
Дмитро не планує зупинятися. Квест-індустрія у США продовжує розвиватися, з'являються нові технології, нові формати. Він каже, що головне — не загубити те, що працювало з самого початку: увагу до деталей, якість виконання, розуміння того, що люди приходять не просто пограти, а пережити досвід.
Історія Дмитра Ткаченка наочно демонструє, як працює міграція талантів. Україна дала школу ведення бізнесу, де треба думати на кілька кроків вперед, де немає права на помилку, де системність важливіша за швидкість. Америка дала інфраструктуру, доступ до ринку, можливість масштабувати ідеї. А синергія цих складових дозволила Дмитру Ткаченку створити компанію, яка змінює правила гри у своїй індустрії тут і зараз.