Кінець епохи: "сталінки" та "хрущовки" в Україні треба зносити, — нардеп (оновлено)
Однією важливою проблемою для майже усіх великих міст України є старий житловий фонд. Адже у країні є тисячі радянських будинків, які знаходяться в аварійному стані.
Тож тепер у Раді знову заговорили про ідею масштабної реновації. Таку заяву зробила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк в ефірі День.LIVE.
Вона розповіла, що ще до повномасштабної війни Україна підійшла до врегулювання цього питання на рівні законодавства. За її словами, відповідний закон вже ухвалений у першому читанні, але потребує доопрацювання. Його головна ідея — комплексний підхід: врахування енергоефективності, технічного стану будинків та економічної доцільності. Але найскладнішим питанням лишається механізм відселення.
"Основне питання — хто буде приймати рішення, що хрущовка буде розселена, а на її місці буде нова", — заявила Шуляк.
Адже для знесення старого будинку потрібна згода значної частини мешканців. Але як це часто буває навіть, коли більшість підтримує цей крок, завжди лишаються ті люди, хто категорично проти.
Що роботи із старим та аварійним житлом в Україні?
Натомість реконструкція таких будівель теж має свої складнощі. Зокрема, передбачає тимчасове відселення мешканців, що потребує значних ресурсів і організації.
"Сьогодні питання реконструкції не в пріоритеті, бо аварійних хрущовок багато", — зазначає вона.
Проте сьогодні мерії міст відкладають у довгу шухляду такі проєкти, адже в країні триває війна. Але, на думку політикині, великі міста мають напрацьовувати програми оновлення заздалегідь.
"Містам треба готуватися до таких програм реновації… коли будуть сприятливі умови, вони вже будуть готові до реалізації", — заявила Шуляк.
Реновації застарілого житла: в Україні триває законодавче врегулювання
Водночас, як розповіли Фокусу у пресслужбі Верховної Ради, інформація щодо можливого знесення обʼєктів застарілого житлового фонду — зокрема, хрущовок, не відповідає дійсності. Адже Рада жодного рішення про масове знесення такого житла не ухвалювала, а питання реновації застарілого житлового фонду потребує окремого законодавчого врегулювання, яке ще не завершене і триває досі.
Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народна депутатка Олена Шуляк вкотре наголосила, що жодних планів по знесенню будинків застарілого житлового фонду — зокрема, і хрущовок, у Парламенті наразі не пропрацьовують.
"Ніхто нічого зносити не збирається. Ми дійсно активно працюємо над новою житловою політикою, і базовий законопроєкт щодо неї вже ухвалено. Але питання реновації застарілого житлового фонду, зокрема хрущовок, хоч і пов’язане з житловою політикою напряму, однак потребує окремо виписаного законодавчого підґрунтя", — пояснила Шуляк.
За її словами, ця проблема в Україні є масштабною. За зібраними до повномасштабної війни даними, в Україні налічується понад 30 тис. об’єктів застарілого житлового фонду, з яких понад 10 тис. — це хрущовки. У деяких містах частка такого житла сягає до 50%.
Нагадаємо, що реформа ринку оренди житла в Україні передбачає масштабні зміни як для власників квартир, так і орендарів. Зокрема народна депутатка від фракції "Слуга народу", голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі для Telegraf розповіла, що реформування ринку оренди житла передбачає два ключові кроки: зниження податків та запровадження обов’язкової реєстрації договорів оренди квартир.
Раніше Фокус писав, що через підготовку України до приєднання до SEPA можуть виникнути жорсткіші вимоги для відкриття банківських рахунків. Окрім паспорта та ідентифікаційного коду, фінансові установи можуть попросити ще й договір оренди житла або квитанції за комунальні послуги.