Як адаптувати шкільне середовище для дітей з особливими освітніми потребами. Розбір від експертки Ксенії Платової

Ксенія Платова, експертка з десятирічним стажем і авторка значущих досліджень в американських виданнях, пройшла шлях від практикуючої педагогині до дослідниці, яка формує методологічну базу галузі.

Ми поговорили про те, чому старі методи корекції більше не працюють і як науковий підхід допомагає інтегрувати дітей з порушеннями слуху в глобальне освітнє середовище.

- Ксенія, добрий день. Ви в професії понад десять років. Чому саме зараз ви вирішили піти з практики в науку і публікації?

- Здрастуйте. Насправді, мені такий розвиток видається логічним: за роки роботи я накопичила сотні кейсів, бачила, як застосовуються на практиці багато методик.

Педагогіці потрібні докази. У 2025 році я опублікувала статтю в Science Online, де обґрунтовувала тезу про те, що розвиток комунікативних навичок для дітей із порушенням слуху важливіший за механічне відтворення звуків.

Без наукової бази досвід одного вчителя залишається його особистим навиком. Публікації дають змогу перетворити це саме "особисте" на загальний стандарт.

- У вашій останній роботі для журналу "Інтернаука" ви описуєте "Модель корекційної підтримки". У чому її суть?

- Дитина з порушенням слуху часто просто сидить у класі, але не бере участі в житті групи. Моя модель змінює послідовність роботи: ми спочатку вибудовуємо візуальні алгоритми спілкування, а потім переходимо до академічних знань.

Із цього вийшла повноцінна модель корекційно-педагогічної підтримки для школи. Вона допомагає вчителю зрозуміти, що робити з такою дитиною на кожному уроці.

- Ваш метод вимагає великих ресурсів від школи?

- Ні, тут питання не в грошах. Потрібно більше уваги до кожного учня і часу для його адаптації в колективі, це правда.

- Ви також виступаєте рецензентом у журналах Nauka Online і Humanitarian. Розкажіть про цю роботу детальніше.

- Рецензування дає можливість відсікати слабкі або застарілі методики. Якщо я бачу статтю, де пропонують тези 30-річної давності, я даю їм негативну оцінку.

Для мене це спосіб впливати на те, які інструменти завтра потраплять до рук вчителів.

- Ваші статті опубліковані в The American Journal of Social Science and Education Innovations. Як закордонна система відрізняється від того, з чим ви звикли мати справу?

- Освітні проблеми скрізь схожі. Порушення слуху в дітей і складнощі з їх навчанням не нові як тут, так і в США.

Мої дослідження у 2026 році сфокусовані на універсальних методах — я хочу, щоб мої розробки були зрозумілі колегам і в Європі, і в Америці.

-Ваші колеги кажуть, що застосовувати такі моделі в державних школах складно через бюрократію. Ви згодні?

- Ні, якщо нову ідею одразу піднести структурно і зрозуміло. Коли я приходжу з готовою моделлю, де прописаний кожен крок, проблем не виникає.

- Чому зараз ви зосередилися на розвитку кар'єри у США?

- У США вже добре просунулися в питаннях захисту прав дітей з особливими освітніми потребами, там для цього створено потужну дослідницьку базу.

Я планую адаптувати свої напрацювання під їхні стандарти. Це виклик для мене як для експерта і можливість перевірити свою модель в іншому культурному та мовному середовищі.

- Які завдання ви ставите перед собою на найближчі роки?

- Я продовжу писати. У планах серія робіт про те, як нові технології можуть допомогти скоротити розрив у соціалізації дітей із порушеннями слуху. Наука має давати педагогам інструменти, які працюють тут і зараз.

Вплив експерта на розвиток стандартів інклюзії

Сучасний педагог — це насамперед дослідник. Внесок Ксенії Платової в розвиток прикладних моделей корекції створює умови, за яких діагноз перестає бути бар'єром для отримання якісної освіти.

Сума практичного досвіду та академічного визнання робить її одним із ключових експертів, які формують вигляд інклюзивної школи майбутнього.