Лубінець розкритикував проєкт нового Трудового кодексу: що не так з документом
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що у законопроєкті відсутні мінімальні та максимальні межі щорічних додаткових оплачуваних відпусток.
На його думку, це є неправильним підходом, адже законодавець має давати рамки. Про це він сказав під час нового виступу, передає канал Новини.LIVE.
"А все віддається на колективні чи трудові договори. Я вважаю це неправильним. Це може бути в межах вже визначеного законом. В залежності від конкретного колективу, конкретно чим він займається, вже ухвалюють рішення від мінімального до максимального", — заявив він.
Омбудсмен також заявив про необхідність врахування української специфіки, зокрема ситуації з людьми, які зникли безвісти через війну. Він навів конкретний приклад, коли дружині військового, зниклого безвісти за особливих обставин, відмовили у праві на відпустку як одинокій матері через відсутність судового рішення про визнання чоловіка безвісно відсутнім. Лубінець нагадав, що цей статус надається автоматично після внесення даних до відповідного реєстру, тому ці гарантії мають бути прямо прописані у Трудовому кодексі.
"Для того, щоб, наприклад, скористатись відпусткою для одинокої матері або одинокого батька, в проєкті написано, що повинно бути рішення суду про визнання безвісно відсутнім. Натомість особа, зникла без звісти за особливих обставин, автоматично набуває цього статусу з моменту внесення цих відомостей в реєстр. Отже, у нас є специфіка", — заявив він.
Також омбудсмен звернув увагу на неврегульованість питання медичних оглядів для працівників бюджетної сфери. Окремо наголосив на проблемі працівників, які перебувають у простої не з власної вини, а через наслідки російської агресії.
"Так само у нас є зараз неспівпадіння між тим, що в проєкті чинного законодавства, питання не врегулювано для працівників бюджетних установ. Станом на сьогодні у нас, виходячи з порядку Національної служби здоров'я України, всі органи, які надають ці послуги, є некомерційними підприємствами. Вони повинні отримувати фінансування за договорами про медичне обслуговування. По суті, у нас зараз це не передбачено законодавством. Нам або треба це покладати на органи місцевого самоврядування, щоб вони сплачували за своїх працівників, або це повинна бути окрема бюджетна строка в державному бюджеті України", — запропонував він.
Що відомо про новий Трудовий кодекс
Нагадаємо, що у 2024 році проєкт нового Трудового кодексу, над яким працювали в Міністерстві економіки, вже опубліковано на сайті Федерації профспілок України для подальшого обговорення. Як ідеться в пояснювальній записці до документа, чинний Кодекс формувався в умовах орієнтації на індустріальну економіку та існування системних великих підприємств, які були флагманами економіки.
Також Фокус писав, що чекає українців у новому Трудовому кодексі. У Верховній Раді розглядають проєкт нового Трудового кодексу №14386, зареєстрований у січні 2026 року. Його мета — адаптувати українські правила праці до сучасної економіки та директив Європейського Союзу.
Профільний комітет уже рекомендував його, але голосування в першому читанні ще не відбулося. У разі ухвалення, кодекс почне діяти лише через шість місяців після завершення воєнного стану. А поки чинним в Україні залишається старий КЗпП, а всі норми щодо відпусток, декретів і трудових гарантій працюють без змін.