Голобуцький: у справі Русаєва застосували інший процесуальний підхід, ніж в інших ДТП за участю працівників НАБУ
Політолог Олексій Голобуцький звернув увагу на, на його думку, різний підхід правоохоронної системи до розслідування ДТП за участю працівників НАБУ та поставив питання щодо причин закриття справи про смертельну аварію, в якій фігурує керівник одного з підрозділів детективів центрального апарату НАБУ Андрій Русаєв.
Про це Голобуцький написав на своїй сторінці у Facebook.
"Три ДТП без смертельних наслідків – підозри. Смертельна ДТП за участю керівника підрозділу НАБУ – закриття провадження. Саме цей контраст ставить питання, на яке досі немає переконливої відповіді", – зазначив політолог.
За словами Голобуцького, суспільний інтерес до цієї справи виникає не через сам факт роботи Русаєва в НАБУ, а через загибель людини, високий службовий статус фігуранта та очевидний контраст між процесуальною жорсткістю в одних справах і закриттям провадження в іншій.
Йдеться про смертельну ДТП, яка сталася 2 квітня 2018 року в Києві поблизу станції метро "Виставковий центр". Унаслідок аварії загинула Марина Арустамова.
Як зазначає Голобуцький, найбільше запитань виникає при порівнянні цієї справи з іншими кримінальними провадженнями щодо працівників НАБУ. Зокрема, під час останніх подій навколо Бюро кільком співробітникам повідомили про підозри у справах про ДТП, де були потерпілі та тяжкі наслідки для здоров’я, однак не було загиблих.
"Тому закономірно виникає питання: чому у справах без смертельних наслідків були підозри, а у справі, де людина загинула після наїзду на пішохідному переході, підозри не було, а провадження, за інформацією сторони потерпілих, закрили?" – наголосив політолог.
Окремо Голобуцький звернув увагу на те, що, за наявною інформацією, розслідування у справі здійснювало Державне бюро розслідувань, а тому питання щодо ухвалених процесуальних рішень мають бути адресовані насамперед органу досудового розслідування, процесуальним керівникам та суду.
Також він нагадав про публічні заяви матері загиблої Марини Арустамової, яка неодноразово заявляла про відсутність, на її думку, вичерпних відповідей щодо всіх обставин трагедії. За словами Голобуцького, родина загиблої впродовж багатьох років домагається повного та неупередженого розслідування.
Політолог підкреслив, що йдеться не про критику НАБУ як інституції, а про необхідність забезпечення прозорості та зрозумілості процесуальних рішень у резонансних справах. Окремо Голобуцький поставив питання про те, чому Русаєв, попри багаторічне кримінальне провадження та пов’язані з ним репутаційні ризики, продовжує обіймати керівну посаду в НАБУ.
"Якщо людина з багаторічним кримінальним провадженням та очевидними репутаційними ризиками не лише залишається в системі, а й продовжує працювати на керівному рівні, суспільство має право запитати: кому була вигідна така кадрова конструкція?" – написав політолог.
На його думку, додаткові запитання викликає і той факт, що, за інформацією сторони потерпілих, рішення про закриття провадження було ухвалене саме в період загострення ситуації навколо НАБУ.
"Якщо одних співробітників робили максимально публічно вразливими, то інший фігурант резонансної справи фактично був виведений із зони кримінального ризику", – зазначив Голобуцький.
Політолог також припустив, що суспільство має право отримати відповідь на питання, чи не була ця ситуація частиною ширшої кадрової логіки.
"Питання полягає не лише в тому, хто закрив справу, а й у тому, кому було вигідно зберегти Русаєва в керівному контурі НАБУ", – написав він.
Як повідомлялося, 23 червня Шевченківський районний суд Києва має розглянути скаргу сторони потерпілих на рішення про закриття кримінального провадження у справі смертельної ДТП.