Чому сексуальна освіта стала однією з найважливіших тем сучасного суспільства — пояснює сексологиня Ольга Братко.
“Говорити про секс без сорому легко лише доти, доки розмова не стає особистою”, — каже сімейна секс-терапевтка та тренерка з сексуальної освіти Ольга Братко.
Що ж, варто визнати, що це справді так. У публічному просторі сексуальність дійсно перестала бути забороненою темою. Втім, обговорення в соцмережах або побудована на темі сексуальності реклама — це геть не те саме, що відверта розмова про особисті бажання та страхи людини.
Між цими явищами — прірва. Але саме вона породжує потребу в сексуальній освіті.
Наслідки браку сексосвіти
Магістерка психології Ольга Братко, яка закінчила Університет імені Альфреда Нобеля і зараз викладає на кафедрі психології та педагогіки, зауважує: “Довгий час сексуальну освіту сприймали як набір незручних уроків про анатомію та контрацепцію, але доволі швидко стало очевидно, що нам потрібно не це — а системні знання про тіло, згоду, стосунки та відповідальність”.
Вона переконана: українці роками живуть з уявленням, що “так у всіх”, тоді як насправді йдеться про втрату контакту з партнером, біль або страх — те, що терпіти не варто. “Саме у дорослому житті, — каже сексологиня, — наслідки браку сексуальної освіти стають найбільш помітними”.
Протягом всього професійного життя Ольга займається секспросвітництвом. Її фахова підготовка охоплює кілька напрямів: терапевтичну практику, кризову психологію та травматерапію, а також сексуальну освіту. Окрім магістерського ступеня за фахом “Психологія”, Ольга отримала ще декілька дипломів у престижних українських та закордонних вишах: НПУ імені М. П. Драгоманова, КІСПП, а також у Вісбаденській академії позитивної та транскультурної психотерапії у Німеччині.
Експертка зазначає, що незважаючи на видиму відкритість суспільства, більшість українців й досі залишаються сам на сам з непростими питаннями, на які їм ніхто не дав здорової відповіді у дитинстві.
“В підлітковому віці тема сексу часто подається через заборону або навіть мовчання, — каже членкиня WAPP та Міжнародної асоціації сексологів та психологів. — У дорослому житті це перетворюється на тривожність, невпевненість та ускладнену комунікацію із партнером”.
Це питання Ольга частково висвітлила в своїй книзі “Жіноча ідентичність і самооцінка в умовах соціального тиску”, яка була нещодавно опублікована видавництвом “Gutenberg”.
“Сексуальність не відокремлена від виховання”
“У терапевтичній практиці, — каже пані Братко, спираючись на особистий професійний досвід, — сексуальність майже ніколи не відокремлюється від уявлення про власну цінність та виховання”.
Це основна причина, чому її професійний підхід поєднує психотерапевтичну роботу з викладацькою діяльністю та науковими дослідженнями.
Експертка зауважує, що сором нерідко маскується під “нормальність”. Просимо Ольгу навести приклад, і вона пояснює: “Припустімо, жінка не бажає сексу тут і зараз. Але існує висока ймовірність того, що вона не скаже про це своєму партнерові і погодиться на близькість, порушивши свої особисті кордони. Чому? Все просто: страх образити партнера”.
Так само і з чоловіками, каже Ольга Братко. Вони звикли відповідати суспільним очікуванням і завжди бути “сильними”. Зізнатися в сексуальній невпевненості — означає “проявити слабкість”.
Комунікація — це ключ
У своїй роботі Ольга фокусується на допомозі людям у питаннях особистісного розвитку, сексуальності, партнерських і сімейних стосунків, подолання психологічних труднощів, а також формування здорової культури сексуальної освіти для дорослих, батьків, дітей та підлітків.
Серед її професійних нагород — міжнародний Орден “Святої Софії”, яким було відзначено внесок у науку, освіту та практичну психологію. Ольга написала науково-дослідну роботу “Екосистемна модель ризиків комерційної сексуальної експлуатації молоді в контексті сімейних травм та медіаспоживання” та увійшла до числа психологів-волонтерів, які долучились до ініціативи “Розкажи мені”.
Психологиня впевнена, що ключ до близькості — у розмові: “Я часто зустрічаю пари, які не обговорюють бажання, фантазії чи дискомфорт, тому що вважають, що все і так зрозуміло. Але близькість не працює на здогадках, вона потребує відвертих розмов, довіри та вміння чути, причому не тільки партнера, а й себе”.
Саме в цій точці сексуальна освіта стає не приватною, а суспільно важливою темою.
“Секспросвіта знижує рівень насильства, допомагає формувати культуру згоди, навчає поваги до тілесних меж, руйнує міфи про “правильну” сексуальність і дає людям можливість звертатися по допомогу без відчуття провини”, — детально перелічує сексологиня.
І якщо для підлітків це знання про безпеку, відповідальність і повагу до себе, то для дорослих це зокрема й спосіб не передавати дітям сором як єдиний інструмент контролю.
“Секс без сорому не означає секс без меж, — констатує Ольга Братко. — Скоріше навпаки, це про зріле розуміння меж”.
Сором змушує мовчати. Освіта натомість дає мову. Нам залишається просто вільно користуватися нею.