Дрони для України: ЗМІ зʼясовували, чому цей ринок дедалі частіше перевіряють міжнародні журналісти
Ідеться не про одиничні матеріали, а про серію публікацій, які незалежно одна від одної фіксують схожу картину. Постачання безпілотників для потреб української армії за останній рік стало окремим напрямом розслідувальної журналістики в кількох країнах Європи.
Про це пише УНІАН, передає ТСН.
Як зазначає видання, йдеться не про одиничні матеріали, а про серію публікацій, які незалежно одна від одної фіксують схожу картину: посередницькі схеми, завищення цін і непрозоре походження техніки на шляху від виробника до фронту.
Одним із прикладів стала справа компанії Reactive Drone, зареєстрованої на віртуальній адресі під Прагою. За даними розслідування чеського iROZHLAS.cz, опублікованого в листопаді 2025 року, компанія за два роки закупила китайські дрони приблизно на 36 млн крон, а продала їх українській армії за 692 млн крон. Чеська Національна централь з боротьби з організованою злочинністю (NCOZ) встановила, що частина коштів виводилася на китайські рахунки через фіктивні постачання, а на банківських рахунках компанії заблокували близько 384 млн крон.
"Схожі елементи — китайське походження техніки, посередник у третій країні, суттєва різниця між закупівельною і кінцевою ціною — присутні і в іншому випадку, який розслідувало чеське видання HlídacíPes.org: постачання дронів Jupiter через компанію KTD iHome, пов’язану з українським підприємцем Олександром Громиком (він же власник ТМ і виробництва побутової техніки під ТМ Saturn в Україні). За версією журналістів, повністю укомплектовані дрони закуповували по 53–59 тис. доларів, а через два місяці за новим контрактом ті самі моделі, розібрані на компоненти, постачали в Україну вже за понад 100 тис. доларів. Громико усі звинувачення відкидає, наполягаючи, що виробництво відбувається на потужностях в Україні та Словаччині", — йдеться у тексті публікації.
Питання прозорості стосується не лише постачальників, а й регуляторного поля в самій Україні. За даними BBC News Україна, навесні 2026 року виробники дронів-перехоплювачів отримали десятки пропозицій від покупців із країн Перської затоки за цінами, суттєво вищими за внутрішній ринок — але значна частина угод зупинилася після попередження СБУ про заборону експорту озброєнь і можливу кримінальну відповідальність, тоді як заявки на офіційні експортні ліцензії просто залишаються без розгляду.
Видання зазначає, що обидва розслідування наразі не отримали офіційної правової оцінки, а фігуранти заперечують звинувачення.