"Міжнародний бізнес більше не може управляти грошима за старими правилами", – фінансова аналітикиня Карина Мороз

Чи можна адаптуватися до нових реалій і як це правильно зробити? На це запитання в ексклюзивному інтерв'ю відповіла магістерка обліку й аудиту з Харкова, міжнародна фінансова аналітикиня з багаторічним досвідом роботи в європейському та американському діловому середовищі Karyna Moroz.

Наразі експертка обіймає провідні посади в кількох компаніях, входить до професійних спільнот AICPA & CIMA, Financial Planning Association та American Finance Association, регулярно публікує наукові дослідження.

Розпочавши кар'єрний шлях помічницею бухгалтера, з часом Карина Мороз стала провідною фахівчинею з фінансового управління в низці скандинавських компаній. Паралельно вона розвиває та впроваджує власний авторський метод експрес-діагностики для середнього й великого бізнесу: за допомогою розробленої нею аналітичної аудиторської системи власники компаній можуть побачити фінансово слабкі місця задовго до того, як вони перетворяться на кризу.

Приводом для розмови з Кариною стала її книга “Financial management in international business: tax optimization and financial planning strategies”, опублікована восени 2025 року. Видання є ґрунтовним дослідженням міжнародного фінансового менеджменту, податкової оптимізації, управління ризиками, цифрових платежів і майбутнього корпоративних фінансів в епоху глобалізації.

– Карино, розпочнімо з головного: кому адресована книга?

– Я писала її для різної аудиторії, та насамперед для фінансових фахівців. На мій професійний погляд, сьогодні міжнародний бізнес гостро потребує чіткого системного підходу. Книга буде цікава і власникам компаній та CEO, які мають розуміти фінансові наслідки своїх рішень: їм не обов'язково знати технічні деталі, але вони повинні вміти ставити правильні запитання й бути обізнаними з видами ризиків, які шкодять стабільності.

До того ж книга зацікавить податкових консультантів і ризик-менеджерів, оскільки фінансова стійкість економік залежить від узгодженості рішень.

І, звісно, вона написана для таких самих ентузіастів-дослідників, як я, для тих, хто завжди прагне розвиватися й удосконалювати знання (усміхається).

– Ви описуєте цифрові платежі дещо інакше, ніж ми звикли. Чому?

– Коли гроші переходять у цифрову форму, швидкість операцій різко зростає. Це добре для продажів, масштабування та міжнародної торгівлі. Але я на практиці переконалася, що така швидкість потребує принципово іншої управлінської культури. Якщо раніше фінансову помилку можна було помітити через місяць, квартал або після закриття звітного періоду, то зараз гроші можуть утікати з компанії щодня – непомітно й системно. Не завжди це легко виявити, але саме цим я і займаюся.

Безумовно, електронні платежі відкривають бізнесу багато можливостей, насамперед доступ до нових ринків, але вони ж і роблять його залежним від платіжної інфраструктури, комісій, валютних конвертацій, кібербезпеки й довіри клієнтів.

Тож, на мою думку, цифровізація фінансів – це не технологічний прогрес, а гарна перевірка того, наскільки бізнес узагалі вміє управляти грошима.

– Тобто цифрова грамотність стала економічним чинником?

– Звісно, і це одна з важливих тез моєї книги. Я переконана, що цифрову грамотність слід сприймати не як додаткову навичку, а як невіддільну частину фінансової безпеки. Я дуже ретельно збирала та аналізувала цю тему.

Бізнес може активно використовувати сучасні платіжні сервіси, онлайн-банкінг, автоматизовану звітність, фінансову аналітику, але водночас не розуміти ризиків, не бачити прихованих комісій, не враховувати валютну конвертацію, неправильно читати дані, довіряти автоматичним звітам без перевірки логіки. В результаті технологія, що покликана посилити бізнес, працює у зворотному напрямі – створює ілюзію контролю, а не забезпечує його. Простими словами, цифрова грамотність – це не вміння натискати на кнопки, а знання, що саме відбувається з грошима.

– На вашу думку, де помиляються компанії, які за межами країни не змінюють фінансове управління?

– З огляду на мій досвід роботи з багатьма компаніями, головною помилкою є вважати міжнародний бізнес розширеною версією локального. Це абсолютно інша фінансова архітектура. Коли компанія працює в конкретній країні, у неї одна податкова система, одна валюта, один правовий контекст, зрозуміліша звітність. Коли вона виходить на глобальний рівень, з'являються транскордонні платежі, валютні ризики, різні вимоги до документів, різні податкові режими та правила визнання доходів і витрат.

Якщо управляти такою компанією по-старому, накопичуються проблеми, які спочатку видаються суто технічними: там затримався платіж, тут зросла комісія, з'явилася курсова різниця, не врахували податкові наслідки. Але ці дрібниці неминуче складаються у втрату прибутку або касовий розрив. Саме тому сучасний міжнародний бізнес не може управляти грошима за старими правилами. Тепер, окрім бухгалтерії, потрібна повноцінно структурована фінансова система, яка завчасно бачить наслідки будь-яких рішень.

– У своїй книзі ви присвятили розділ податковій оптимізації – темі, навколо якої завжди ажіотаж. На вашу думку, де межа між грамотним податковим плануванням і небезпечною агресивністю?

– Межа там, де фінансова логіка підміняється бажанням зменшити податки. Я завжди й усім кажу прямо: податкова оптимізація – це абсолютно нормальний і необхідний елемент управління бізнесом, особливо міжнародним, тому я й зробила на цьому акцент.

Виходячи на глобальний ринок, компанія повинна розуміти, у якій юрисдикції працює, і з вигодою для себе використовувати законні можливості. А не захоплюватися підміною понять, яка зрештою обертається негативними наслідками.

Скажу зі своїх спостережень: у структуру багатьох сучасних компаній, на жаль, і досі закладається податковий зиск, який не має реального економічного змісту. І це завжди ризик.

Якщо компанія не може пояснити ділову мету всіх своїх операцій, якщо її документи не підтверджують реальність процесів, управління перебуває в одному місці, а прибуток штучно переноситься в інше – така модель зрештою стає проблемою для самої компанії.

Хороша податкова стратегія має бути не хитрою, а стійкою: витримувати запитання аудитора, регулятора, банку, інвестора й самого підприємця. Це моє глибоке переконання, яке підтверджувалося й підтверджується на практиці упродовж багатьох років.

– Але багато підприємців упевнені, що податки – парафія суто бухгалтерів.

– Податки, і я це підкреслю, не окрема технічна зона, а фундамент, міцно пов'язаний зі стратегією компанії. Вибір країни реєстрації, структура контрактів, модель роботи з підрядниками, спосіб виведення прибутку, трансфертне ціноутворення, інтелектуальна власність, позики між пов'язаними компаніями – усе це безпосередньо впливає на податки. Якщо підприємець згадує про податки лише в момент подання звітності, він уже запізнився: податкові наслідки виникають на етапі ухвалення рішень.

Тож я наполегливо рекомендую клієнтам інтегрувати фінансове планування у стратегію: не можна спочатку побудувати бізнес-модель, а потім просити бухгалтера якось її оптимізувати. Й необхідно визнати важливість таких фахівців, як я, бо вони виконують роль кількох експертів одночасно.

– У книзі ви також приділяєте багато уваги валютним ризикам. Великий бізнес недооцінює цю тему?

– На жаль, так. Багатьом валютний ризик здається зовнішнім чинником: курс змінився – компанія постраждала. Але проблема в тому, що часто прибуток рахують в одній валюті, а реальні грошові зобов'язання існують – в іншій. І питання тут не в курсі валют, а в готовності бізнесу зорієнтуватися й безболісно сприйняти зміни цього курсу. Якщо доходи в одній валюті, витрати – в другій, кредити – у третій, а зобов'язання перед постачальниками залежать від четвертої, фінансова модель повинна це враховувати. Не можна просто сподіватися на стабільний курс.

Валютний ризик потрібно прораховувати заздалегідь: моделювати сценарії, аналізувати, як вони вплинуть на маржу, чи знадобиться хеджування, чи є змога змінювати умови контрактів. Іноді завдяки простому розумінню валютної структури можна уникнути помилок.

– Що небезпечніше: втрата маржі через валютні коливання чи втрата контролю над ліквідністю?

– Втрата контролю над ліквідністю. Коли знижується маржа, бізнес ще може адаптуватися. А от коли не вистачає грошей для виконання поточних зобов'язань і немає часу на адаптацію, це проблема.

З іншого боку, часто буває, що бізнес показує прибуток у звітності, та при цьому не може вчасно платити постачальникам, працівникам або кредиторам. Це означає, що прибуток існує на папері, а грошовий потік не підтримує операційне життя компанії.

– Тож багато буцімто успішних компаній на ділі виявляються фінансово слабкими?

– Так, і це один із поширених парадоксів у бізнесі. Зазвичай прибуток показує фінансовий результат за період, але аж ніяк не демонструє, чи є гроші в компанії саме зараз. Компанія може продати багато товарів і послуг, показати гарний дохід, проте не отримати вчасно оплату або мати значну дебіторську заборгованість, кредити, податкові зобов'язання, відтермінування платежів. У такому разі зовні здається, що бізнес наче зростає, обороти збільшуються, а фактично грошовий потік слабкий, і таке зростання зрештою стає дуже небезпечним.

Ось чому, коли спілкуюся з генеральними директорами чи власниками, завжди наголошую: дивіться не на прибуток, а на його якість. Чи забезпечений він реальними грошима, чи є повторюваним? Чи не з'їдається прихованими витратами, податками, боргами?

Без відповідей на це фінансова картина буде неповною. А своєчасно виявити основні проблеми й усунути їх допоможе мій індивідуально підібраний експрес-аналіз.

– ШІ, блокчейн, децентралізація фінансів: більшість експертів захоплюється цією темою. А на вашу думку, що справді змінює професію фінансиста?

– ШІ. Він допомагає аналізувати великі масиви даних, шукати закономірності, прогнозувати сценарії, автоматизувати рутинні процеси. Це серйозний інструмент, але він не скасовує професійної думки: якщо дані погані, модель покаже сумнівні висновки; якщо людина не розуміє бізнес-логіки, то сприймає технічно красивий результат як правильне рішення.

Блокчейн цікавий з погляду прозорості, простежуваності операцій, довіри до даних. Децентралізація фінансів відкриває нові можливості, але там багато регуляторної невизначеності й ризиків. Тому я не схильна розглядати нові технології як заміну фінансової дисципліни. Вони радше посилюють сильну систему й прискорюють слабку: якщо в компанії хаос в обліку, немає контролю грошових потоків, ШІ чи блокчейн не розв'яжуть проблеми. Просто зроблять хаос технологічнішим, та й по всьому.

Але я щиро радію, що сьогодні фінансові аналітики прагнуть не відставати від життя й активно навчаються працювати із ШІ. Мені подобається, що нейромережі для фінансів стають робочими інструментами. 

Я сама активно користуюся технологіями в роботі із 2017 року. І точно знаю: будь-які інновації ефективні лише в руках професіоналів. Але коли вони стають заміною людського мислення, це небезпечно. Компанія може мати красиві дашборди, автоматичні звіти, інтеграції, платіжні сервіси, але при цьому не розуміти, які дані туди потрапляють, як вони класифікуються, хто відповідає за помилки, які показники справді важливі. Ось це катастрофа. Технології не виправляють неправильну фінансову логіку. Якщо бізнес неправильно розраховує собівартість, погано управляє дебіторською заборгованістю, не розуміє податкових наслідків, автоматизація не змінить ситуації, а навпаки, прискорить рух у неправильному напрямку. І я знаю, як важливо донести це до менеджменту компанії.

– Карино, підсумуємо: у вашій книзі фахівці різних напрямів знайдуть відповіді на свої запитання. А який головний меседж від вас як від авторки?

– Я прагнула донести, що наш світ кардинально змінився: він став цифровим і транскордонним. Чи усвідомлювала я, наскільки складне завдання поставила перед собою – органічно поєднати найважливіші, але водночас абсолютно різні аспекти, й максимально доступно донести інформацію до фахівців різного профілю? Звісно, і в період осмислення ідеї, і вже в процесі роботи над книгою.

– Але ви ж впоралися. Книга вийшла пізнавальною і корисною.

– Дякую, приємно чути (усміхається). Радію, що мої знання стануть у пригоді колегам-фінансистам. Я впевнена: вивчаючи практику одне одного й обмінюючись професійним досвідом, ми зробимо світову економіку міцнішою та стабільною.