Світовому торговому флоту бракує кваліфікованих кадрів.
За даними звіту BIMCO та Міжнародної палати судноплавства Seafarer Workforce Report 2021, галузі не вистачало 26 240 сертифікованих офіцерів. За прогнозом авторів, до 2026 року флот потребуватиме ще 89 510 офіцерів. Кадровий дефіцит має значення далеко за межами морської індустрії: морським транспортом перевозять понад 80% світової торгівлі.
Україна традиційно була одним із великих постачальників кадрів для міжнародного флоту. До повномасштабної війни на суднах працювали 76 442 українці, понад 47 тисяч із них — офіцери.
Віталій Шишук прийшов у професію у 2011 році. За наступні одинадцять років він пройшов шлях від мастильника в машинному відділенні до суднового електрика, працював на понад десяти суднах, а у 2022 році отримав диплом суднового інженера.
Його рейси проходили через Атлантичний, Тихий та Індійський океани. За цей час Шишук працював на суховантажах, балкерах, нафтових і бітумних танкерах — суднах із різним обладнанням і вимогами до машинної команди.
Від мастильника до інженерної кваліфікації
У морській професії перехід на наступний рівень залежить не лише від кількості відпрацьованих років. Потрібні підтверджений морський стаж, професійна підготовка та виконання міжнародних кваліфікаційних вимог.
Кар'єру в машинному відділенні Віталій почав із роботи мастильником, згодом став мотористом, а потім — судновим електриком. З кожною новою позицією змінювався масштаб технічних завдань. Робота електриком, зокрема, означала відповідальність за електрообладнання та системи живлення судна. Паралельно з рейсами Віталій проходив професійну підготовку відповідно до міжнародної конвенції STCW, яка встановлює стандарти навчання та дипломування моряків.
Отримання диплома суднового інженера стало результатом послідовного переходу між позиціями в машинній команді та накопиченої практики на суднах різних класів. Нова кваліфікація передбачає ширшу зону відповідальності за технічний стан і роботу суднових систем.
Від окремого механізму до всього судна
За роки роботи Віталій мав справу з головними й допоміжними двигунами, генераторами, насосами та електричними системами. З досвідом механізми перестають сприйматися окремо: стан одного вузла може впливати на роботу інших систем машинного відділення.
Несправність у системі охолодження, наприклад, позначається на роботі двигуна, а проблема з генератором — на електроживленні суднового обладнання. Інженеру потрібно визначити джерело несправності, оцінити її вплив на пов'язані системи та вибрати безпечне технічне рішення.
«На початку ти відповідаєш за конкретну роботу й конкретний механізм. З досвідом уже бачиш, як одна система впливає на іншу і що станеться з судном, якщо десь виникне збій», — пояснює Віталій.
Окремий напрям у досвіді Шишука — бітумні танкери. Вони перевозять вантаж нагрітим, тому машинна команда протягом рейсу контролює його температуру та роботу систем підігріву. Падіння температури може ускладнити транспортування та вивантаження бітуму. Така специфіка додає до роботи машинного відділення технологічні процеси, безпосередньо пов'язані зі станом вантажу.
До технічної практики додається досвід міжнародних екіпажів. Робочою мовою на суднах була англійська, а точність комунікації мала значення під час передачі технічної інформації та координації роботи машинної команди.
У результаті до моменту отримання інженерної кваліфікації Шишук мав практичний досвід у механічній та електротехнічній частинах судна, а також роботу на спеціалізованому флоті.
Що змінила війна
Повномасштабне вторгнення ускладнило роботу українських моряків, хоча потреба міжнародного флоту в підготовлених кадрах не зникла.
Для моряків-чоловіків, які перебували в Україні, однією з головних проблем стала можливість виїхати за кордон для приєднання до судна. Ускладнилися ротації екіпажів і планування замін.
Війна вплинула й на можливість вчасно підтримувати чинність професійних документів. Морякам потрібно проходити передбачену підготовку, медичні огляди та поновлювати необхідні сертифікати. Для врегулювання таких ситуацій застосовувалися тимчасові механізми щодо визнання та продовження окремих документів українських моряків за участі української морської адміністрації та держав прапора.
«Роботи вистачало. Найважчим було — законно виїхати, вчасно прибути на судно й безпечно повернутися до родини» — говорить Віталій.
Попри обставини, змінювати професійний напрям Шишук не планує. Отримавши диплом суднового інженера, наступний етап кар’єри він пов’язує з подальшим розвитком в інженерній спеціальності та переходом до більшої відповідальності за роботу суднових систем.