Топ 7 воєнних конфліктів сьогодення. Війна на Балканах: Сербія і Боснія та Герцеговина

Чи запалають знову Балкани. Конфлікт між Сербією і Боснією та Герцеговиною

• Учасники: збройні формування боснійських сербів vs збройні формування мусульман-босняків та католиків-хорватів
• За що воюють: контроль за територіями компактного проживання сербів у Боснії та Герцеговині
• Період: 1992–1995 рр.
• Кількість жертв: приблизно 100 тисяч осіб
• Ключові імена: Слободан Мілошевич, Радован Караджич, Алія Ізетбегович, Білл Клінтон
• Зацікавлені сторони: США, РФ, Сербія
• Український інтерес: Україна дотримуватися норм міжнародного права та принципу територіальної цілісності країн у їх міжнародно визнаних кордонах. Нейтралітет.

Після Першої світової війни Сербія як одна з країн-переможниць об’єднала народи Балкан у Королівство сербів, хорватів і словенців, яке у 1929 р. змінило назву на нейтральнішу — Югославія. Де-факто домінантну позицію в ньому займали серби, хоча декларувалась ідея об’єднання південних слов’ян в одну державу (звідси й назва).

Але населення Югославії було вже надто строкатим. Самі серби — православні християни, словенці та хорвати — католики, а босняки (південнослов’янський народ, який живе переважно в Боснії і Герцеговині й у прикордонні між Сербією й Чорногорією) — мусульмани. Така збірна солянка проживала відносно мирно в умовах диктатури (упродовж 1945-1980 рр. країною залізною рукою керував Йосип Броз Тіто). Проте з ослабленням соціалістичного блоку й падінням авторитарних режимів у Східній Європі, ослабла влада й у Югославії (сама країна упродовж Холодної війни лавірувала між обома ворожими блоками). Це призвело до ефекту чайника, що закипів, у якого паром зірвало кришку. Протиріччя між строкатим населенням держави, що накопичилися протягом десятиліть, вилилися в криваві етнічні чистки в різних регіонах країни, що розпадається.

Коли у 1991 році югославські республіки почали проголошувати суверенітет, з'ясувалося, що на території деяких із них компактно проживають серби, які стали сепаратистами у сепаратистських республіках. Така ж доля спіткала і сербів, які проживали у Боснії та Герцеговині. Після того як новоутворену державу визнав увесь світ, серби почали фактично громадянську війну проти мусульман і католиків, котрі населяли країну.

Війна тривала три роки й супроводжувалася жорстокими етнічними чистками апогеєм яких стала різанина у Сребрениці, що сталася в липні 1995 р. Тоді сербські збройні формування вбили майже 8 тис. боснійців-мусульман чоловічої статі. Врешті восени 1995 року США запросили сторони на переговори, які протривали приблизно місяць на закритій військовій базі у Дейтоні. Тоді серед журналістів ширився жарт, що політиків не випускали з бази, поки вони не домовляться.

У такий спосіб побачили світ Дейтонські угоди, за якими державна влада була порівну розділена між трьома етнорелігійними групами — православними сербами, босняками-мусульманами та католиками, якими переважно є хорвати. При цьому, босняки та хорвати були об’єднані в одну адміністративну одиницю, що займає 51% території держави. Відповідно сербська автономія охопила 49% площі країни. Тобто хоча членів Президії є три, автономних адміністративних утворень — лише два. Обоє з них наділені своєю вертикаллю влади. Католико-мусульманська територія делегувала двох представників до вищого виконавчого органу — Президії (що заміняє президента), а Сербська Країна — одного. Тобто в державі замість президента утворився триєдиний глава. А розсудити їх мав спецпредставник ООН, який практично зосередив у своїх руках політичну владу. Цікаво, що конституція Боснії та Герцеговини виявилася додатком до Дейтонських угод.

Наступна чверть століття існування цієї держави показала неефективність такої системи державної влади. Президія демонструвала вкрай низьку функціональність. Фактично кожна автономія керувалася окремо. Це лише віддаляло країну від католико-мусульманського конгломерату.

У 2021 році Росія заблокувала призначення чергового представника ООН, що з новою силою запалило конфлікт. Боснійські серби всю осінь демонстрували м'язи, проводячи військові навчання. Допомогти "братам" готовий і Белград.

Ситуація на сьогодні

Зараз лідер боснійських сербів Мілорад Додік повертається до риторики погроз напередодні парламентських виборів у країні, що мають відбутися 2 жовтня. З великою ймовірність тоді можна очікувати чергової хвилі загострення ситуації.

Прогноз Focus.ua

Багато в чому подальша доля регіону залежить від результатів війни в Україні. Сербський реваншизм доволі значний, що сприяє потенційному розгортанню конфлікту, проте у випадку поразки РФ Сербія сама не наважиться на ескалацію.