"Ні грошей, ні зброї": в УП виявили прострочені контракти спецімпортерів на 8,9 млрд грн

Навесні-влітку 2022 року Міністерство оборони уклало контракти з "Укрспецекспортом", фірмою "Прогрес" та "Спецтехноекспртером". Проте вони не виконали свої функції. Про це йдеться у розслідуванні "Української правди" від 25 травня.

У березні 2022 року російські окупанти ще були під Києвом, коли державні компанії-монополісти отримали фінансування на придбання зброї. Як зазначають у виданні, в багатьох випадках менеджери установ думали про власні ризики, а не про відповідальність.

Влітку 2022 року міністр оборони Олексій Резніков казав, що подекуди спецімпортери конкурували між собою та завищували ціни, іноді справа ледве не доходила до зриву домовленостей по певній зброї, які були між Зеленським та європейськими колегами. Тому у жовтні 2022 року за наказом Резнікова створили спецкомісію з розгляду питань погашення простроченої дебіторської заборгованості.

У виданні стверджують, що в кінці 2022 року їм стало відомо, що мова йде про мільярди гривень невиконаних поставок зброї по контрактах, які укладались у перші місяці повномасштабної війни. Також аудит виконання контрактів у Міноборони показав дуже погані показники, особливо в частині контрактів спецімпортерів зброї.

Міноборони України йде в суд проти підпорядкованих собі ж компаній

Вже у 2023 році Міністерство оборони почало подавати позови проти підпорядкованих собі ж державних компаній, які отримували гроші на зброю по 100% передоплаті, але досі не виконали контракти.

Станом на 23 травня журналісти змогли знайти щонайменше 30 позовів відомства до 4 державних підприємств. Зокрема:

• "Спецтехноекспорт" та "Укрспецекспорт" — 12 справ;
• "Прогрес" — 4 справи;
• Агенція оборонних закупівель — 2 справи.

В цих 30 справах загальний обʼєм прострочених контрактів складає 8,9 млрд гривень — це тільки ті позови, які вдалося знайти у судовому реєстрі.

В Міноборони підтвердили інформацію щодо судових позовів та підрахунки щодо кількості та загальної вартості позовів. Разом з тим у відомстві заявили, що вони працюють над мінімізацією можливих ризиків.

Однак зазначається, що в суму 8,9 млрд гривень входять не тільки передоплати, але й штрафи та пені за прострочене виконання контрактів. Автори наводять приклади, коли контракти не були виконані. "Прогрес" отримав з бюджету 1,3 млрд гривень, які, за даними джерел видання, мали йти на снаряди для РСЗВ "Град". Проте договір не виконали. Загальна сума, яку має повернути "Прогрес", складає 2,6 млрд гривень. Серед контрактів є також постачання вживаних броньовиків Хамві.

Окрім цього, близько 3 млрд Міноборони треба повернути з маловідомої польської компанії Alfa SP.Z., яка, ймовірно, повʼязана з керівництвом "Прогресу".

Нині більша частина позовів на розгляді. З розглянутих судом рішень лише два були на користь держави на 293,4 млн від "Укрспецекспорта" та на 121,97 млн від "Спецтехноекспорту". При цьому певна кількість справ була повернута судом, бо позов мав помилки.

Нагадаємо, 12 травня "Укроборонпром" та німецький Rheinmetall створили спільне підприємство в Україні.

25 травня Олексій Резніков заявив, що Україна переходить на закупівлі за стандартами НАТО.