Після поранення: що потрібно знати військовослужбовцю, який отримав травму на полі бою
Проходження так званого "паперового пекла" визначає подальшу долю бійця, і можливість отримання грошової допомоги. Фокус публікує покрокову інструкцію для військових, які отримали поранення.
Після того, як військовослужбовець отримав поранення на полі бою, його направляють до найближчого шпиталю для первинної медичної допомоги. Представник медустанови зобов'язаний одразу ж у документальній формі доповісти про прибуття військового з пораненням командиру військової частини.
Якщо захисник має таку можливість, то йому слід самостійно повідомити про своє знаходження безпосереднього командира та заступника командира зі стройової роботи, щоб уникнути звинувачення в самовільному залишенні частини.
Де відбувається лікування військових?
Якщо у бійця незначні поранення, ушкодження, контузія, то лікування може відбуватися у розташуванні військової частини у спеціалізованому медичному блоці, військових установах охорони здоров'я Міноборони України (військових шпиталях) або у цивільних медичних установах.
Порядок надання медичної допомоги після поранення
У разі потреби боєць за висновком лікаря частини направляється до медичного закладу поза розташуванням своєї частини. При цьому військовослужбовцю (або медпредставнику, що його супроводжує) дають такі документи:
- направлення лікаря частини, підписане командиром;
- медичну книгу;
- довідку про обставини одержання травми;
- медичну характеристику.
"Новий закон [йдеться про законопроєкт 9158, який Володимир Зеленський підписав 26 травня] спростив процедуру отримання довідок про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Зокрема, якщо захисник отримав травму (поранення, контузію, каліцтво) у зв'язку з діями противника, то тепер розслідування не проводитиметься. У військової частини є п'ять календарних днів, щоб видати довідку та направити її саме до лікувального закладу, де знаходиться захисник. До цього така процедура тривала місяцями, що дуже ускладнювало подальше проходження військово-лікарської комісії (ВЛК)", — пояснює Фокусу Дар'я Панфілова, адвокатка, керівниця адвокатського бюро "Панфілова та Партнери".
Кожне звернення військовослужбовця за медичною допомогою має заноситися в облікові журнали, медичні книги військовослужбовця, також складаються виписні епікризи (короткий виклад інформації про стан здоров'я пацієнта) та ін. Усі ці документи необхідні для призначення одноразової грошової допомоги, зокрема, під час огляду в медико-соціальній експертній комісії (МСЕК) для встановлення групи інвалідності/визначення ступеня втрати працездатності.
Порада: всі документи потрібно зберігати та навіть робити копії або фотографувати.
Якщо відмовили в отриманні довідки про обставини травмування
В цьому випадку необхідно скаржитися на бездіяльність до штабу оперативного командування, якому підпорядкована частина, або до Військової служби правопорядку (ВСП). Також слід звернутися до командира з рапортом щодо отримання довідки про обставини поранення. Рапорт обов'язково потрібно зареєструвати в частині самостійно (мають поставити вхідний номер та дату прийняття рапорту) або надіслати поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на військову частину. Не забудьте зробити копію рапорту.
Якщо відмовляються провести розслідування щодо обставин отриманих травм, слід вимагати від командира надати письмову відмову на рапорт із поясненням причин відмови. Далі слід звернутися зі скаргою до штабу оперативного командування або до ВСП протягом місяця з дня видачі відмови. Якщо відмову не дали, потрібно скаржитися на бездіяльність командира, долучивши до скарги копію рапорту.
Отримання матеріальної допомоги під час лікування та внаслідок травми
Для отримання матеріальної допомоги необхідно подати рапорт до свого безпосереднього командира. Кошти у розмірі 100 тис. грн один раз на рік виплачуються, якщо військовослужбовці:
- отримали поранення на завданні під час воєнного стану;
- отримали інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- безперервно перебувають на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування через хворобу/травму, пов'язану із захистом Батьківщини (понад 30 днів поспіль).
Якщо військовий перебуває у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 100 тис. грн у розрахунку на місяць пропорційно до часу перебування у такій відпустці.
Обов'язковою умовою отримання виплати під час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення є прив'язка поранення до категорії "важке".
Виписка та повернення на службу
- З військового шпиталю. Начальник військової установи охорони здоров'я зобов'язаний за п'ять днів до виписки військового повідомити командира військової частини, з якої прибув боєць. У день виписки пацієнту видають відповідні документи й військовослужбовець самостійно (якщо не прибуде супроводжуючий із військової частини) їде до військової частини.
- З цивільної лікарні. Виписний епікриз, який надається цивільною лікарнею, має юридичну силу для військових частин.
Після закінчення лікування військовий повинен з'явитися до ТЦК та СП для повернення на службу. Якщо військова частина розташована в тому ж населеному пункті, що й цивільна установа охорони здоров'я, то звертатися до військкомату не потрібно. На підставі виписного епікризу військовий може отримати направлення на ВЛК.
Проходження ВЛК
Направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК проводиться:
- прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище (зазвичай проводиться за рапортом військовослужбовця);
- начальниками військових медичних закладів за місцем лікування;
- може бути видано органами управління та підрозділів ВСП; прокуратурою; начальниками гарнізонів, штатних ВЛК; військовими комендантами гарнізонів; військовими комісарами.
Які ухвали виносить ВЛК?
Військово-лікарська комісія після проходження лікування пораненого бійця може виносити такі постанови:
- Військовий повинен повернутися до своєї військової частини.
- Військовий не є придатним для проходження військової служби з виключенням з військового обліку.Такі постанови повинні виконуватися негайно: бійця звільняють зі служби, про це робиться відмітка у військовому квитку/тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного. Після видання наказу про звільнення він здає справи та посаду та виключається зі списків військової частини.
- Військовий не є придатним до військової служби з переглядом через 6-12 місяців.Застосовується у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби потрібен додатковий час.
- Обмежено придатний.У постанові ВЛК зазначається, які види служби та роботи протипоказані в такому випадку (з урахуванням військової спеціальності, посади, віку). Якщо у висновку ВЛК таких рекомендацій немає, то бійцю слід звернутися з проханням вказати їх.
Що робити, якщо військовий не згоден із висновком ВЛК?
Оскаржити початкове рішення військово-лікарської комісії можна у вищій інстанції, наприклад, регіональній або центральній ВЛК. На це дається місяць із дня отримання висновку.
У разі незгоди з вищою інстанцією військовослужбовець має право оскаржити рішення у суді у встановленому законодавством порядку.
Огляд у МСЕК
Для встановлення групи інвалідності або ступеня втрати працездатності медзаклад, де проходило лікування, відправляє військового на огляд до МСЕК, у деяких випадках такий напрямок видають до ТЦК та СП.
Усі документи, видані у шпиталі та ВЛК, необхідно мати при собі.
Якщо боєць не має можливості прибути на огляд до певної МСЕК, то він може пройти його заочно. У такому разі всі документи мають бути надіслані Укрпоштою. Також огляд може провести будь-яка найближча МСЕК (з урахуванням спеціалізації) незалежно від місця реєстрації, проживання чи перебування заявника.
У разі неможливості пройти повторний огляд МСЕК, термін якого припав на період війни, такий перегляд переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування.
Раніше Фокус розповідав про те, що українським захисникам після поранень доводиться доводити військово-лікарським комісіям своє право на лікування та реабілітацію.