Відлуння Першої світової війни: щури та миші заполонили окопи українських військових

Окрім обстрілів та атак, українські військові на передовій зазнають також і атаки гризунів: щурів та мишей, які, як повідомляють бійці, поширюють хвороби. Такі самі, які переслідували солдатів за часів Першої світової війни. Про це пише CNN.

Українська військовослужбовиця з позивним "Кіра" згадує, як минулої осені її батальйон зазнав "мишачої епідемії" під час бойових дій на півдні Запорізької області.

"Уявіть, що ви лягаєте спати, і ніч починається з того, що миша заповзає вам у штани або светр, або гризе кінчики пальців, або кусає вас за руку. Ви спите дві або три години, залежно від того, наскільки вам пощастить", — розповіла "Кіра", зізнавшись, що в її землянці, яку вона ділила з чотирма солдатами, жили сотні мишей.

"Це не миші приходили до нас у гості, це ми були їхніми гостями", — зізналася військовослужбовиця.

Нашестя мишей частково спричинене зміною пір року та циклом спарювання мишей, але також є показником того, наскільки війна стала статичною після того, як контрнаступ України був значною мірою відбитий добре укріпленою російською обороною. У чергову сувору зиму миші годуються вздовж майже 1000-кілометрової лінії фронту, поширюючи хвороби.

За словами "Кіри" вона та її побратими використовували все, щоб позбутися гризунів: використовували щурячу отруту, аміак і навіть молилися. У них була кішка Буся, яка допомагала справлятися з "мишачою епідемією", але потім гризунів стало так багато, що вона не могла їх зупинити.

Відео, опубліковані в соціальних мережах українськими та російськими солдатами, показують масштаби зараження на передовій. Миші та щури снують під ліжками, у рюкзаках, електрогенераторах, кишенях і наволочках. В одному відео видно, як миші виповзають із російського міномету "Нона", а в іншому кіт намагається зловити мишу на кріслі, поки із сидіння з'являються ще десятки. Кіт, якого безнадійно переважають чисельністю, визнає поразку і відступає.

Військова розвідка України в грудні повідомила про спалах "мишачої лихоманки" в багатьох російських частинах у районі Куп'янська в Харківській області. У звіті йдеться про те, що хвороба передається від мишей до людини "під час вдихання мишачих фекалій або під час потрапляння мишачих фекалій у їжу".

За даними українських військових, симптоми хвороби включають лихоманку, висип, низький кров'яний тиск, крововиливи в очі, блювоту і, оскільки хвороба вражає нирки, сильний біль у спині та проблеми із сечовипусканням.

У результаті, як повідомила військова розвідка України, "мишача лихоманка" значно знизила боєздатність російських солдатів". У повідомленні не уточнювалося, чи постраждали аналогічним чином українські війська.

Існує низка захворювань, пов'язаних із проживанням поруч із гризунами, які мають схожі симптоми, включно з туляремією, лептоспірозом і хантавірусом.

Звіт нагадав звіти часів Першої світової війни, коли гнилі купи відходів і трупів дозволяли "траншейним щурам" швидко розмножуватися. Щури ведуть нічний спосіб життя і часто снували окопами, заважаючи солдатам спати.

Роберт Грейвс, англійський поет, який брав участь у Першій світовій війні, згадував у своїх мемуарах, як щури "виходили з каналу, харчувалися численними трупами і надзвичайно розмножувалися". Коли прибув новий офіцер, у свою першу ніч він "почув метушню, посвітив ліхтариком на ліжко і виявив на своїй ковдрі двох щурів, що билися".

Під час Першої світової війни популяція щурів збільшилася, коли конфлікт застопорився. І є побоювання, що зараз війна РФ проти України подіяла так само.

Ігор Загороднюк, науковий співробітник Національного музею національної історії України, розповів, що нашестя мишей сталося почасти через те, що пік розмноження гризунів припадає на осінь, але також і через наслідки самої війни.

"Озимі культури, посіяні восени 2021 року, у багатьох місцях у 2022 році не були прибрані і дали рясний самосів. Миші, які там розмножувалися, пережили дуже теплу зиму і їм було чим харчуватися", — сказав він, зазначивши, що війна винищила, або розсіяла природних хижаків, дозволивши мишам більш вільно розмножуватися.

Але "мишача навала" — це не тільки хвороби та перерваний сон, гризуни також псують військове та електричне обладнання. "Кіра" згадала, що сама вона, працюючи зв'язківцем, часто з цим стикалася.

"Миші гризли все: радіоприймачі, ретранслятори, дроти. Миші забиралися в машини і танки і перегризали електропроводку. Тільки в нашій землянці втрати від мишей становлять один мільйон гривень", — розповіла бійчиня ЗСУ.

Під час Першої світової війни солдати не змогли вирішити проблему траншейних щурів. Натомість вони вбивали щурів заради розваги. Але поголів'я гризунів не зменшувалося до кінця війни.

Але Загороднюк попередив, що Україна не повинна допустити повторення того ж самого.

"Боротьба з ними має бути організованою, ми не повинні покладатися на солдатів і добровольців, які не знають, як боротися з гризунами. Це не правильно. Адже це питання боєздатності армії. Ми повинні піклуватися про наших солдатів", — резюмував експерт.

Утім, проблема гризунів вразила не тільки українських військових, поголів'я щурів зросло і у Великій Британії. Вчені пов'язують це з тим, що люди стали більше працювати з дому і кількість харчових відходів у сміттєвих баках зросла.