Європа може підштовхнути Україну до перемир'я з РФ в обмін на "гарантії безпеки" Заходу, — ЗМІ
За сміливими промовами щодо допомоги Україні "стільки, скільки це буде потрібно", як вважають аналітики Politico, існує інший неформальний план, який має на меті прискорити завершення війни Росії проти України.
Деякі європейські дипломати назвали "стабілізацію" конфлікту з Росією оптимальним результатом для України, що призведе до переговорів раніше, аніж пізніше. Про це повідомляє Politico.
Стриманість із боку європейських і американських посадовців, як інформує видання, свідчить про те, що за сміливими промовами про допомогу Україні "стільки, скільки це буде потрібно" приховано інший неформальний план цілком може диктувати дії Заходу. На прохання описати оптимальний результат для України кілька європейських дипломатів висловилися щодо "стабілізації" конфлікту вже цього року.
Дипломати сказали, що це означатиме підштовхування Києва до переговорів із очільником РФ Володимиром Путіним, щоб заморозити конфлікт і зафіксувати поточні територіальні здобутки в обмін на "гарантії безпеки" Заходу, схожі на ті, які були підписні нещодавно, а також надати шлях до членства в ЄС. Видання зазначає, що Захід не відмовився від України, але головна зосередженість на управлінні ризиками виявляє бажання згорнути конфлікт і укласти угоду з Путіним. Це прагнення нібито прагнуть реалізувати, якщо можливо, швидше, ніж пізніше.
"Питання, що висить над конфліктом, полягає в тому, чи допоможе такий підхід запобігти катастрофі — чи призведе до чогось гіршого", — ідеться в матеріалі.
Дипломати визнають, що раніше такі переговори, як пише Politico, зазнавали невдачі та можуть виграти Путіну час для підготовки до наступного наступу. Проте альтернативу — збільшення фінансової та військової допомоги Заходу протягом 2024 року, що дозволить Україні завдати рішучого удару російським загарбникам, — у європейських посольствах сприймають ще радше скептично.
Інший, непублічний аспект західного підходу полягає в тому, що деякі країни сподіваються повернутися до звичних справ із Росією незабаром після гіпотетичного заморожування війни. Це може пояснити глибоку стриманість, зокрема в Німеччині, щодо конфіскації заморожених активів Росії та зіткнутися з ризиком того, що Москва може відповісти активними діями.
Нагадаємо, 22 лютого Politico повідомило, що на телефонах членів Європейського парламенту виявили шпигунські програми. За словами журналістів, проблему виявили, коли один із членів підкомітету пішов на планову перевірку, під час якої було виявлено сліди шпигунського програмного забезпечення.