Мобілізація в Україні у 2024 році: що зміниться та кого можуть призвати

В Україні триває загальна мобілізація, і у 2024 році можуть бути внесені деякі зміни. У тому, що саме може змінитись та кому у березні загрожуватиме призов, розібрались 27 лютого журналісти "Еспресо".

Законопроєкт про мобілізацію

В Україні проголосували в першому читанні за законопроєкт про посилення мобілізації №10449.

Він передбачає:

• зменшення призовного віку з 27 років до 25;
• скасування системи строкової служби та звільнення призовників у запас;
• впровадження 5-місячної (під час воєнного стану 3-місячної) базової загальновійськової підготовки для громадян віком 18-25 років;
• виключення з переліку висновків ВЛК "обмеженої придатності";
• військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп не підлягають призову;
• запровадження електронних повісток та можливості оновлення даних у ТЦК онлайн;
• зобов’язання усіх громадян 18-60 років в період мобілізації носити з собою військово-облікові документи.

Також в Україні хочуть запровадити додаткові покарання ухилянтів за рішенням суду, зокрема:

• тимчасову заборону на виїзд за кордон;
• тимчасове обмеження на право керування особистим транспортом;
• накладення арешту на кошти та інші цінності громадянина.

Окрім того, пропонується запровадити можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську та змінити систему бронювання держслужбовців.

Нововведення щодо мобілізації онлайн

В Україні хочуть створити електронний реєстр військовозобов'язаних, в якому буде зібрана уся доступна інформація про громадян з державних баз даних. Зокрема в е-реєстрі зберігатимуться такі дані, як номери телефоні, електронні пошти, відомості про сімейний стан тощо.

Очікується, що реєстр "Оберіг" повноцінно запрацює до літа 2024 року. Завдяки йому українці зможуть перевіряти та подавати дані у ТЦК.

Також у Мінцифри анонсували проєкт "смартмобілізація". Завдяки йому військовозобов’язані зможуть обирати спеціальність та підрозділ.

Кого можуть мобілізувати?

Мобілізація у березні може загрожувати таким категоріям військовозобов'язаних:

• чоловіки віком 18-60 років, придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід;
• чоловіки віком 27-60 років, придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвіду;
• чоловіки віком 18-60 років, зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними через стан здоров'я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК.

Добровільно долучитись до ЗСУ можуть:

• жінки віком до 60 років, придатні за станом здоров’я;
• призовники віком 18-27 років, які раніше не проходили строкову службу — на службу за контрактом;
• люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відстрочку від мобілізації через сімейні обставини — на службу за місцем проживання.

Також Верховна Рада підтримала зниження граничного призовного віку з 27 до 25 років, але з початку травня документ перебуває на підписі у президента Володимира Зеленського.

Хто може виїхати з України?

Виїжджати за кордон дозволено чоловікам віком до 18 та більш як 60 років. Також вільно виїжджати з країни можуть жінки. В обох випадках є винятки.

Військовозобов'язані чоловіки можуть виїжджати за кордон у таких випадках:

• з медичних причин;
• за сімейними обставинами;
• за професією;
• з метою допомоги ЗСУ;
• якщо вони є держслужбовцями.

Жінки обмежені у поїздках за кордон, якщо обіймають посади в уряді або є народними депутатками. З 1 жовтня 2023 року українки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік, але їхнє право на виїзд це не обмежує. Мобілізувати їх також не можуть.

Хто має відстрочку від мобілізації?

Відстрочку можуть отримати:

• працівники, які мають бронь за державними органами, підприємствами, установами чи організаціями;
• багатодітні батьки та батьки-одинаки;
• особи з інвалідністю I-III груп, а також люди, що є опікунами осіб з інвалідністю/недієздатних осіб;
• громадяни, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю I-II груп або з важкою хворобою;
• особи, які виховують неповнолітніх дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;
• особи, які доглядають за ріднею з тяжкими хворобами або інвалідністю I-II груп, що потребують постійного догляду;
• громадяни, чиї близькі родичі загинули чи вважаються зниклими безвісти у боях під час повномасштабної війни або в АТО.

Які бувають повістки?

У 2024 році чоловікам можуть вручити такі типи повісток:

• для уточнення облікових даних у ТЦК;
• на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК);
• мобілізаційне розпорядження або "бойова повістка".

Повістку може вручити не лише працівник військкомати, але й представник органів місцевого самоврядування або керівник підприємства, установи, організації. Вручення повістки може відбуватися в будь-якому громадському місці, зокрема в парку або на блокпості, а також за місцем проживання.

За ігнорування повістки передбачена адміністративна відповідальність. Якщо ж особа мала бути мобілізована, але не з’явилась у ТЦК, їй загрожуватиме кримінальна відповідальність.

Нагадаємо, в "Асоціації правників України" пояснили, яке покарання може загрожувати за ігнорування якогось типу повістки.

У ТЦК розповіли, як часто військовозобов’язаним потрібно проходити ВЛК.