Чому не взимку: навіщо Росія почала ракетні атаки на Україну в березні
Про те, з якою метою після достатньо тривалої перерви РФ активізувала та масштабувала атаки з неба, з’ясовував Фокус.
Новий тиждень 25 березня в Україні розпочався з атаки росіян по Києву. Як повідомив невдовзі після відбою сигналу повітряної тривоги командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук, "противник завдав удару по українській столиці двома балістичними ракетами з тимчасово окупованого Криму". "Цілі знищено, тип встановлюється", — додав Олещук.
Зі свого боку, очільник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергій Попко зазначив, що в результаті ворожої атаки було зафіксовано падіння уламків на житловий будинок у Печерському районі. Було пошкоджено кілька обʼєктів у Соломʼянському, Дніпровському та Голосіївському районах столиці.
За словами мера Києва Віталія Кличка, унаслідок ранкової атаки 25 березня постраждали десятеро мешканців столиці.
З чим пов’язане ракетне загострення
Минулої п’ятниці, 22 березня, Росія здійснила перший за понад місяць масштабний удар по Україні, використовуючи дальню авіацію. До зазначеного інциденту з моменту попереднього авіаудару по столиці минули 44 дні.
Активізацію росіян у небі в неділю, 24 березня, прокоментував у своєму традиційному зверненні президент.
"Звичайно, наш повітряний щит потребує значного посилення. Ми працюємо над цим із усіма партнерами, чиї рішення можуть змінити характер цієї війни й убезпечити наші міста й села від терору", — акцентував Володимир Зеленський.
За словами чинного господаря Банкової, протягом минулого тижня "російські терористи" застосували майже 190 ракет різних типів, близько 140 "шахедів" і понад 700 керованих авіабомб.
Проаналізувавши відновлення РФ повітряних ударів по Україні із застосуванням дальньої авіації, британська розвідка дійшла висновку, що Росія "майже напевно" продовжуватиме завдавати ударів по критично важливих об’єктах української інфраструктури, наскільки це дозволять літаки, екіпажі та запаси озброєнь, намагаючись чинити тиск на український уряд і населення.
Експерти, із якими поспілкувався Фокус, переконані, що тиск чиниться не тільки та не стільки на Україну й пересічних українців, як на західних союзників офіційного Києва.
Потенціал для нарощування ракетних запасів у росіян є
Політолог і експерт із ракетно-ядерного роззброєння Олександр Кочетков у розмові з Фокусом зауважує, що до нинішніх ударів росіяни готувалися досить ретельно.
Зокрема, відповідаючи на запитання про те, чому ракетні атаки активізувалися не взимку, як прогнозувалося, а навесні — фактично на фініші опалювального сезону в Україні, експерт зазначив: "Тому що готувалися, до того ж дуже й дуже ретельно, шукаючи в нас найвразливіші цілі, які впливають на ситуацію з енергозабезпеченням, аналізували, де найменша протиповітряна оборона, як її можна обійти тощо".
На переконання Олександра Кочеткова, говорити сьогодні про ракетні запаси росіян некоректно, "оскільки в РФ не припиняється виробництво": "Якщо одразу після вторгнення, коли пішли санкції, вони виготовляли 50 ракет різного типу на місяць, то зараз за аналогічний період уже виробляється 120-160 штук. Використовують вони приблизно стільки ж. Тобто в Росії є всі можливості для нарощування запасу, поки санкції "працюють" так, як вони "працюють".
Водночас, на думку Олександра Кочеткова, у нинішніх ракетних атаках чітко прослідковується пропагандистська складова, "тому що як тільки вони переобрали свого незмінного вождя, одразу й почали потужно бити по Україні".
"Ворог не розуміє одного: чим активніше нас атакуватимуть, тим менше ми будемо готові йти на будь-які переговори. Тим більше, що тепер ми маємо можливості й достатньо ефективно їх використовуємо, щоб атакувати їх. І те, що ми вже зруйнували 10% російського виробництва з переробки нафтопродуктів, — це серйозний удар по їхніх запасах енергоносіїв і експортних можливостях РФ. Тобто ситуація симетрична: вони дошкуляють своїми ракетними атаками нам, а ми — їм. І це, на моє переконання, не підштовхуватиме ні їх, ні нас до переговорів", — підсумовує Олександр Кочетков.
Навіщо Путін підвищує ставки
Під дещо іншим кутом дивиться на ситуацію з нинішніми ракетними атаками росіян політолог Олег Лісний. "Те, що зараз відбувається з обстрілами, — це один із елементів тиску не лише на Україну як таку (щоб влада під натиском стомлених і виснажених громадян пішла в гіршому разі на переговори, у кращому — на капітуляцію), а й на наш ВПК і, звісно ж, на союзників. Так Путін демонструє, що після свого перепризначення він посилюється та готовий максимально підвищувати ставки, лякаючи не стільки навіть нас, скільки Захід, який із точки зору Кремля має піти на якісь поступки РФ", — зазначає експерт.
На думку політолога, одне з ключових питань наразі полягає в тому, наскільки Захід поведеться на вищеокреслені кроки Росії, пов’язані з активізацією ракетних атак на Україну.
"Путін і його оточення думають, що будь-який спосіб ескалації, якщо його продемонструвати на практиці, вплине на думку України та Заходу. Втім, на мій погляд, якщо ми правильно комунікуватимемо із західними союзниками, ми зможемо підвищити рівень недовіри до таких дій Путіна. Ба більше, як на мене, ми, навпаки, зараз зможемо педалювати надважливе питання ППО, мовляв, дивіться, поки у вас якісь паузи, поки ви вкотре малюєте якісь червоні лінії, через які може відбутися ескалація, нас невпинно атакують. Тобто ситуація, хоча це дуже неприємно, що саме через такі події, але зрештою може навпаки піти нам на користь", — резюмує Олег Лісний.
Отже, очевидно, що, активізуючи ракетні атаки по Україні, Кремль одним пострілом вбиває одразу кількох зайців. Із одного боку, РФ завдає різнопланової шкоди об’єктам критичної інфраструктури, що, серед усього іншого, відображається також і на спроможностях вітчизняного військово-промислового комплексу. Із іншого ж боку, Росія здійснює психологічний тиск на союзників України, аби ті вмовили вітчизняну владу піти на переговори з Кремлем. І тут доречно зауважити, що мотивація в РФ справді є, адже, наприклад, як свідчать нещодавні соціологічні опитування, наразі 70% американців виступають за мирні переговори Києва та Москви й бажають, щоб Білий дім "якнайшвидше" підштовхнув до цього Україну.