Кораблі НВАК наблизилися до Аляски: аналітики говорять про новий етап суперництва КНР і США
Китайські кораблі не перетинали територіальних вод США. Однак, на думку професора Коліна Флінта, вихід у далекі води біля Алеутських островів свідчить про проєктування Пекіном геополітичної морської могутності, що може призвести до світової війни.
На початку липня Берегова охорона США виявила в Беринговому морі чотири військові кораблі Китайської Народної Республіки. Вони перебували в міжнародних водах у межах виключної економічної зони США радіусом близько 200 морських миль від берега, де США мають юрисдикцію щодо природних ресурсів. У зв'язку з цим професор політології в Університеті штату Юта Колін Флінт у матеріалі Defense One дав оцінку діям Пекіна в контексті ймовірності початку світової війни.
Крім факту знаходження кораблів НВАК біля Алеутських островів, китайські військові судна почали заходити в побудований Пекіном військовий порт у Камбоджі. Хоча ці події відбулися на різних кінцях земної кулі, зазначає Флінт, обидві вони є частиною важливого геополітичного зсуву, який може призвести до глобальної війни.
Річ у тім, що динаміка, яка спостерігається сьогодні, коли Китай прагне перевершити США як головну морську державу світу, вже мала місце в минулому та призвела до значущих світових конфліктів. Для розуміння геополітики морської могутності необхідно розібратися у двох термінах: "ближні води" і "далекі води".
Ближні води — це райони поблизу берегової лінії країни, які вважаються важливими для її оборони.
Далекі води — це райони за океаном, у яких країна хоче бути присутньою в економічних і стратегічних інтересах.
Професор наголошує, що напруженість виникає, коли далекі води однієї країни є ближніми водами іншої. Наприклад, західна частина Тихого океану — це ближні води Китаю і далекі води США і обидві країни ведуть там боротьбу за стратегічну перевагу.
Китайська стратегія та військово-морська присутність
Автор матеріалу пише, що Китай прагне контролювати свої ближні води, створюючи флот, призначений для проєктування сили в далеких водах.
Так, за останні 15 років Китай побудував 131 корабель, здатний діяти в далеких водах, і 144 кораблі для дій у ближніх водах. Наразі Китай має два авіаносці, 36 есмінців, 30 фрегатів і дев'ять великих десантних кораблів. Хоча ці цифри поступаються кількості кораблів ВМС США, вони перевищують флот будь-якої іншої країни.
Крім того, одним із ключових елементів китайської стратегії є будівництво островів для забезпечення присутності в ближніх водах азіатських країн, включно з Філіппінами та В'єтнамом. В інших регіонах Китай використовує свою економічну міць для зміцнення військово-морського впливу.
Наприклад, база Реам у Камбоджі, модернізована за рахунок китайських коштів, забезпечує Пекіну можливість контролювати критичні морські шляхи, як-от Малаккська протока.
Геополітика морської могутності КНР
Флінт зазначає, що США зберігають значну присутність в Азії завдяки своїм базам у Японії та Південній Кореї, а також підтримці Тайваню. Однак присутність китайських військових кораблів поблизу Аляски та створення військово-морської бази в Камбоджі відображають прагнення Китаю розширити свій військово-морський вплив. Це створює новий етап у суперництві за морську міць між США та Китаєм.
"Це не означає, що війна неминуча. Можна розв'язувати проблему напруженості між Китаєм і США так, щоб врахувати глобальні амбіції Китаю, не погрожуючи та не послаблюючи інші країни. Останнім часом у відносинах між двома країнами переважають "яструбині" настрої. Але войовничість однієї з країн у питанні захисту ближніх чи дальніх вод була б небезпечною", — підсумував аналітик.