30 000 солдатів США: Україну, можливо, чекає демілітаризована зона, як у Південній Кореї, — The Spectator

Демілітаризована зона, що розділяє Південну та Північну Кореї — це одночасно історичне поле битви та цвинтар, туристична пам'ятка та фронтир, укріплений по обидва боки. Про це пише британське видання The Spectator.

Тут розташований дитячий парк розваг і магазин, у якому продають сувенірні північнокорейські гроші, а далі йде нескінченна лінія колючого дроту і пам'ятники загиблим північнокорейським перебіжчикам, яких застрелили під час спроби перейти заміновану прикордонну лінію протяжністю 2,5 км. Прикордонна зона за відсутності людини перетворилася на заповідну, її заповнили орли та олені.

Біля корейської демілітаризованої зони дорожній покажчик повідомляє, що Лондон розташований за 8800 км, Владивосток за 460 і т.д.

"Але серед зазначених міст бракує Києва, Львова та Харкова, але вони там мають бути, бо я припускаю або побоююся, що Україна рухається до демілітаризованої лінії за корейським сценарієм. Заморожений кордон часів війни — трагічне перемир'я, яке може тривати десятиліттями", — зазначає автор публікації.

Це різні війни, наприклад Україна стала, скоріше, полем бою демократії та авторитаризму, а не капіталізму і комунізму. Водночас є багато подібностей, і ці паралелі не варто ігнорувати.

За словами автора, він бував в Україні двічі. Навесні минулого і влітку поточного року.

"Під час поїздки у 2023 році я бачив країну, сповнену рішучості, попри втрати. Кількість втрат, на жаль, була очевидною. Серед громадян були переважно жінки, діти та літні люди. Більшість молодих людей були в уніформі або після поранень", — ідеться в публікації.

За келихом пшеничного пива у львівському парку недавній випускник на ім'я Максим розповів про неминучу мобілізацію. Четверо з його університетських друзів уже значилися в списку загиблих.

"Останній із них написав мені повідомлення, що дивом вижив, втративши цілий взвод. Через тиждень пішов і він", — розповів житель Львова.

Водночас за словами автора, українці, здавалося, були рішуче налаштовані на перемогу, чого б ця "перемога" не коштувала.

Після повернення цього літа настрій був куди похмурішим. Обіцяний контрнаступ перетворився на війну на виснаження, в якій переважали дрони, міни й артилерія. В Одесі постійне дзижчання генераторів було саундтреком міста, в якому постійно пропадає електрика.

Якщо тільки не відбудеться різкої зміни стратегічного балансу — можливо, через втручання Китаю або економічний крах Росії — Україна піде шляхом Кореї. Перемир'я приблизно вздовж нинішніх ліній фронту, хоча й гірке для всіх, може бути найменш гірким підсумком, можливо, неминучим підсумком. Путін втратив сотні тисяч людей і ризикував громадянськими заворушеннями, тепер йому потрібен запасний трап — якийсь компроміс, який би можна було представити як перемогу. Україні потрібно зупинити втрати людей.

У публікації повідомляється, що Заходу, зі свого боку, слід зробити для України те саме, що колись було зроблено для Південної Кореї. Зміцнити кордони, щоб Путін не наважився піти далі. Захищати Дніпро, як уже захищається демілітаризована зона. У Південній Кореї все ще перебуває 30 000 американських солдатів — і надалі може знадобитися більше, щоб підтримувати стабільний мир. Європі доведеться аналогічним чином активізувати зусилля в Україні.

Водночас "заморожена війна" може тривати дуже довго і, серед іншого, призвести до деяких дивних наслідків. Південнокорейський гід розповідав про перебіжчиків, яким складно адаптуватися до південнокорейського життя.

"Одна з причин — це мова. У Південній Кореї ми ввібрали багато англійських слів, наша мова розвивається, але в Північній Кореї мова залишилася чистою. Вони відмовляються від нових слів, навіть їхня граматика відрізняється. З часом нам стає дедалі важче їх розуміти", — навів автор історію гіда.

Іншими словами, через поділ корейська мова розвинулася у дві окремі мови. Приблизно те саме відбувається і в розділеній Україні, коли культури розходяться, що значно ускладнює будь-яке возз'єднання.

Нагадаємо, що 6 грудня війська РФ вдарили балістичною ракетою по адмінбудівлі в Кривому Розі, є постраждалі.

Також повідомлялося, що Росія наступного року розмістить "Орешник" в Білорусі.