Заяви та спекуляції: експерти розвінчали міфи та претензії до ракети "Фламінго"

Навколо нової крилатої ракети FP-5 "Фламінго" у низці публікацій висловлювалися сумніви щодо її конструктивних рішень, а також проводилися необґрунтовані аргументи та паралелі. Експерти порталу "Мілітарний" провели аналіз відкритої інформації про ракету і пояснили, що багато порівнянь із застарілими зразками зброї не мають під собою підстав.

На початку наведемо інформацію оглядача "Мілітарного" Вадима Кушнікова, який розповів про деякі важливі деталі щодо ракети FP-5 "Фламінго". За його словами, порівнювати її з американськими ракетами Tomahawk некоректно.

"Ракета за зовнішніми рисами і за способом застосування відповідає задуму — це відносно просте рішення, яке можна швидко масштабувати і застосовувати у великих кількостях", — пояснив Кушніков.

Також було порушено питання про точність ракети. Зазначалося, що показник кругового ймовірного відхилення нібито перебуває на рівні 14 метрів. Це досить багато, як для сучасних крилатих ракет. Однак експерт зауважив, що ці дані були взяті за результатами полігонних випробувань, і ця цифра не остаточна.

Насамкінець було висловлено припущення щодо бойової частини ракети, яка, ймовірно, є результатами попередніх напрацювань у галузі ракетобудування. Зокрема, імовірно, боєголовка масою до 1000 кг пристосована для ураження бункерів і сильно укріплених об'єктів.

"За моїм припущенням, з огляду на специфічну форму (бойової частини — прим. ред.), вона має пробивати захищені будови, і це запозичення з уже наявних ракетних програм", — додав Кушніков.

На додаток звернемо увагу на публікацію Сергія Факаса, автора науково-популярного аерокосмічного блогу. Він прокоментував міркування низки "експертів" про ракету FP-5.

FP-5 "Фламінго" — деталі порівняння з V-1

За словами блогера, деякі коментатори порівнювали FP-5 з німецькою Fi-103 (V-1) часів Другої світової війни. Однак у цих ракет принципово різні конструктивні та технологічні рішення, заявили на порталі. Зокрема, Fi-103 являла собою примітивну "повітряну торпеду", оснащену пульсуючим повітряно-реактивним двигуном і системою управління на гіроскопах, без можливості маневрування і корекції курсу.

Тим часом ракета FP-5 оснащена турбореактивним двигуном, запускається з мобільної установки за допомогою стартового прискорювача і управляється сучасною електронною системою, що забезпечує маневреність і високу точність ураження цілей. На "Мілітарному" уточнили, що за своєю концепцією "Фламінго" значно ближче до американських крилатих ракет MGM-1 Matador, Regulus I/II або MGM-13 Mace, розроблених у 1950-60-х роках, але реалізована на сучасній елементній базі.

Аналог радянського Ту-141

Іншою популярною тезою стало припущення, що FP-5 є модифікованим радянським безпілотником-розвідником Ту-141 "Стриж". Експерти зазначають, що це також не відповідає дійсності:

• Аеродинамічна схема: у Ту-141 — "качка" зі стабілізаторами в носовій частині, у FP-5 — класична схема з Х-подібним хвостовим оперенням.
• Крила: у "Стрижа" — трикутні і складні, у FP-5 — прямі, які, імовірно, пристиковуються перед запуском.
• Двигун: у Ту-141 він вбудований у корпус із S-подібним повітрозабірником; у FP-5 встановлений над фюзеляжем.
• Фюзеляж: "Стриж" має складну складальну конструкцію, тоді як FP-5 являє собою максимально спрощений корпус циліндричної форми, орієнтований на технологічність і дешевизну виробництва.

Єдиним запозиченим елементом справді може бути стартовий прискорювач, який застосовувався і в радянських апаратах.

FP-5: додаткова інформація

Технічні характеристики FP-5 "Фламінго" FP-5 "Фламінго"

• Довжина: 12-14 м, за оцінками
• Розмах крил: 6 м
• Злітна вага: 6000 кг
• Дальність польоту: 3000 км
• Висота: 5000 м
• Максимальний час польоту: 4 години
• Швидкість: 950 км/год, максимальна, 850-900 км, крейсерська
• Боєголовка/корисне навантаження: 1000 кг
• Навігація: GPS/GNSS, стійка до перешкод система CRPA, INS.

Нагадаємо, 18 серпня в мережі показали кадри пуску української крилатої ракети "Фламінго". Експерти зазначили, що під час робіт над прототипом інженери зосередилися на трьох основних завданнях — дальності, вазі бойової частини, швидкості розгортання і запуску.