Розділи
Матеріали

Верифікують в Україні: як російські військові отримують термінали Starlink

Дар'я Бережна
Російські військові досі отримують термінали Starlink | Фото: Соцсети

З початку 2026 року у російських військових перестали працювати термінали Starlink, а також месенджер Telegram. Але виявилося, що вони обходять ці обмеження, купуючи верифіковані в Україні термінали.

Журналісти "Верстки" провели розслідування, з'ясувавши, як в армію РФ потрапляють робітники Starlink. Виявилося, що в Telegram-каналах активно поширюються повідомлення від продавців терміналів.

Армія РФ почала масово використовувати Starlink на війні з 2024 року. Виявилося, що термінали Ілона Маска — один із небагатьох способів отримати безперебійний доступ в інтернет у зоні бойових дій. Їх використовують не тільки для комунікації, а й для організації роботи БПЛА. Коли в лютому цього року почалися відключення неверифікованих в Україні терміналів, у російській армії почалася паніка. Журналістам вдалося поспілкуватися з російськими військовими, які підтвердили, що відсутність терміналів Ілона Маска "заважає швидкому вирішенню завдань".

З Китаю через Україну — як термінали Starlink потрапляють в армію РФ

Відреагували на відключення Starlink і продавці терміналів — військовим масово пропонують купити верифікацію або вже робочий пристрій. Журналістка "Верстки" під виглядом покупця відгукнулася на кілька таких оголошень. Чоловік, який представився Дмитром, запропонував поставити "білий Starlink" — термінал, зареєстрований на громадянина України, який працює в зоні бойових дій. Також через Дмитра можна оформити передплату на інтернет на три, шість і 12 місяців. Ціни різняться залежно від моделі: Starlink-mini з підпискою на 3-12 місяців коштує від 74 до 121 тис. рублів, а Starlink Gen3 — від 88 до 138 тисяч (близько 1000 доларів).

У своєму телеграм-каналі на 20 тисяч підписників чоловік викладає світлини з цілими партіями терміналів, які поставляються з Китаю. За словами Дмитра, пристрої спочатку доставляють в Україну для верифікації та активації. Для цього громадяни або юридичні особи з України — "дропи" — реєструють термінали на себе. Після цього Starlink поштою відправляють іншій людині всередині країни для подальшого доправлення терміналу в Москву. За словами іншого продавця, до Росії Starlink відправляють через Європу або окупований Крим. Логін і пароль від пристрою "дроп" передає російським військовим для поповнення акаунта. Як пояснює Дмитро, Starlink має бути вимкнений під час транспортування в Росію.

До Москви посилка йде 12 днів. "Якщо Starlink буде раптом заблокований або в разі будь-якої його не роботи — надамо новий Starlink або акаунт", — пояснює продавець. Чоловік запевняє, що термінали не відключать, тому що їх дуже багато в мережі і "ніхто не займається пошуком конкретної станції", тим більше, якщо вони в "білих списках" України.

"Ми з початку березня відправили понад 400 станцій на фронт нашим хлопцям за цією процедурою", — повідомив Дмитро.

Ще один постачальник "білих" Starlink, такий собі Олексій, пропонує віддалену верифікацію, через "довірених людей та їхні фірми". Тому весь процес відбувається набагато "швидше і простіше", запевняє він. За словами одного з постачальників, одразу кілька терміналів можна верифікувати через українських військових — до 10 штук за 3200 доларів на одного контрактника ЗСУ.

При цьому в деяких випадках термінали все одно можуть відключити. Російський військовий розповів журналістам, що "купували "білі" старлінки", але лише в "одиниць" термінал у підсумку запрацював. "Гарантій ніхто не дає", — повідомив російський військовий.

Один із продавців пояснив такі блокування "військовими цілями" — якщо не використовувати термінал для управління безпілотниками, він працюватиме.

"Не тапати російські сайти, просто. Можна телеграм, ютуб, ватсап, вайбер. VPN увімкнути — і можна в держсайти зайти або в Max", — пояснює чоловік, який представився Василем. За його словами, верифікувати пристрій можна і для військового застосування, але це "в рази дорожче".

Чим користуються російські військові, якщо Starlink не працює

Крім контрабандних Starlink російські військові "сидять" на російському інтернеті: "Типу Газпром, Ростелеком. Інтернет від Міноборони на оптоволокні доступний не всім", — розповів співрозмовник журналістам.

Інший російський військовий — з позивним "Казак" — разом із товаришами по службі купує за 250-300 тисяч рублів супутникові тарілки "Ямал-601".

"Виходить помітно дорожче за Starlinka. "Ямал" працює гірше за Starlinka, але помітно краще за "військовий" інтернет", — пояснює чоловік.

В армії РФ заводять такий собі "військовий інтернет"
Фото: РИА Новости

Після відключення Starlink волонтери почали збирати гроші на супутникові тарілки "Ямал 601" та "Ямал 401", тож ціни на них сильно зросли — з трохи більше ніж 100 до 220 тисяч рублів. На момент підготовки цього матеріалу, вартість "Ямал 601" перевалила за 280 тисяч рублів (понад три тисячі доларів).

"Військовий інтернет", про який розповідають у російській армії, — це коли Міноборони РФ домовляється з місцевими провайдерами про оренду серверів і обладнання та прокладає оптоволоконний кабель до найближчих до фронту населених пунктів. Іноді кабель тягнуть "понад сім кілометрів".

"Потім вай-фай мостами (передавачами) вони роздають інтернет на позиції. Так ось Ямал значно кращий за ось цей увесь цирк", — повідомив один із російських військових.

Він поскаржився, що зв'язок нестабільний: "Інтернет ніякий, швидкість низька, голосові, фото, відео завантажити ціла історія. Відео подивитися не можу". Також у російській армії ходять легенди про спеціальні військові сім-картки для командирів, які нібито працюють скрізь.

Окрім цього в російській армії забороняють використовувати "ворожий" месенджер Павла Дурова. А російський "МАХ" не працюють.

Нагадаємо, російська армія почала отримувати аналог американського Startlink — на фронт уже масово почали поставляти супутникові термінали "Спірит-030".

Також у Росії розпочали випробування безпілотної стратосферної 5G-платформи "Барраж-1", яка має компенсувати відключений Starlink. Зокрема, ця платформа здатна дрейфувати на висоті 20-40 км і потенційно забезпечувати зв'язок на великих територіях, а українські фахівці оцінюють її як ціль, що зазнає ураження зенітно-ракетними комплексами С-300.