Розділи
Матеріали

"Краще мати одного китайця, ніж 10 українців": чому громадяни КНР їдуть воювати за Україну

Анастасія Бондаренко
Чим займаються китайці в українському підрозділі | Фото: The Guardian

Український розвідувальний підрозділ цього року почав набирати добровольців із Китаю, країни, яку вважають головним союзником Росії. The Guardian розповіло, хто ці люди й чому вони обрали Україну.

Українські військові частини змушені конкурувати між собою за фінансування та новобранців, тому багато з них мають власні бренди й публічну присутність. Один із таких підрозділів, що спеціалізується на розвідці, запустив цього року незвичну ініціативу – вербування бійців із Китаю. Про це пише The Guardian.

Командир із позивним Муза попросив не називати підрозділ, пояснивши це делікатністю проєкту. Він пояснив, що йдеться насамперед про самих бійців, про їхню власну безпеку та безпеку їхніх родин.

Наразі в підрозділі служить близько десяти китайців. Головним добровольцем є 44-річний чоловік, який просить називати його англійським іменем Тім. П'ятеро інших після завершення підготовки повернулися до Китаю через тиск влади, і Муза побоюється, що розголошення особистостей може спричинити нові звільнення.

Китайська влада пильно стежить за своїми громадянами. Формально закон не забороняє служити в іноземних арміях, проте кілька добровольців розповіли, що спецслужби допитували їх або їхніх родичів.

У МЗС Китаю заявили, що відомство неодноразово випускало попередження й закликало громадян триматися якнайдалі від зон збройних конфліктів, а особливо уникати участі у військових операціях будь-якої зі сторін.

Дехто в українському війську побоюється, що такі бійці можуть передавати Пекіну цінні розвіддані. Офіцер з іншої бригади зізнався, що "добре подумав би", перш ніж брати когось із КНР. Музу це не турбує.

Муза зауважив, що в нинішній ситуації і командирам, і українському народу підійде будь-хто, адже людей бракує.

Тім відповідає за ремонт безпілотників. За тиждень він відновив близько 10 дронів Mavic і 15 FPV-апаратів. Командир навіть пожартував, що з такою роботою "краще мати одного китайця, ніж 10 українців".

Ще один боєць, якого видання називає Ванею, приєднався до підрозділу влітку. 36-річний чоловік із провінції Хубей зізнався, що життя в Китаї стало "задушливим", а рішення їхати в Україну визрівало довго.

Військовий розповів, що це рішення визріло під впливом багатьох чинників, які накопичувалися роками: втоми від попереднього життя, туги за демократією та свободою, а також його ставлення до України.

37-річний Неро з провінції Фуцзянь роками писав у мережі на підтримку України й став помітним інфлюенсером. Кілька його акаунтів видалили, що він пов'язує саме з проукраїнською позицією. Колишній проєктний менеджер із пристойною зарплатнею тепер навчається керувати FPV-дронами.

Неро наголосив, що хоче донести людям просту річ: не всі китайці підтримують російську агресію, адже чимало його співвітчизників налаштовані доброзичливо й прагнуть допомогти Україні.

Українські сили відчувають гостру нестачу людей, адже більшість охочих уже воюють і виснажені, а частина чоловіків переховується від мобілізації. Нині в Україні близько 16 тисяч іноземних бійців, тобто менш ніж 3% від складу армії.

Раніше повідомлялося, що американський журналіст Саймон Шустер оцінював гіпотетичний сценарій, за якого Росія нападе на країни Балтії одночасно з атакою Китаю на Тайвань. На його думку, це стало б справжнім кошмаром для НаТО, яке до такого фактично не готувалося.

Також у Нью-Йорку Володимир Зеленський запропонував Дональду Трампу залучити Китай до переговорів щодо України, адже інших дієвих методів тиску на Росію немає. Експерт Віктор Таран бачить чотири можливі результати зустрічі лідерів СШа та КНР щодо енергетичного перемир'я.