Роботи на марші. Якою буде армія США до 2035 року?

У наступному десятилітті армія США сподівається використовувати робототехніку та інші технології, щоб зробити піхотний загін у 10 разів ефективнішим на полі бою, ніж сьогодні.

"Ми планували провести демонстрацію цих нових технічних рішень у минулому році, але роботу довелося призупинити", — повідомив Тед Мачуба, заступник директора відділу вимог до робототехніки, під час щорічної промислової конференції у Форт Беннінгу, штат Джорджія, яка відбулася 7 квітня.

Ідеї про те, як штучний інтелект, датчики, роботи й інші технології можуть бути використані для збільшення дальності видимості і військової потужності загонів і як вони можуть прискорити прийняття рішень, Мачуба та його команда представлять найближчими тижнями. І як тільки команда прийде з новою технікою, щоб продемонструвати її можливості, у піхотного загону теж з'явиться робота.

Загони будуть інтегрувати в досвідчені команди з роботизованими прототипами наземних, повітряних, водних і віртуальних систем, які, згідно з презентацією розробників, підвищують "смертоносність, мобільність, захист, ситуативну поінформованість, витривалість, стійкість і глибину" підрозділу.

Наприклад, очікується, що військовим будуть надані системи штучного інтелекту, які допоможуть приймати рішення в 10 разів швидше, які отримують інформацію з різних платформ, датчиків і від підрозділів розвідки — для створення "цілісної картини бою і надання цієї картини безпосередньо солдатам".

Пошук нових рішень, як і інші заходи — це частина більш масштабної стратегії роботизації, розробленої у 2018 році.

• Протягом наступних трьох років військові фахівці мають намір продемонструвати "десятикратно більш ефективний загін" — з удосконаленими технологіями далекого виявлення і боротьби з невеликими безпілотними літальними апаратами; запустити програму "Бойова роботизована машина нового покоління", а також інші мережеві комплекси.
• З 2024 по 2028 рр. військові готуються прийняти на озброєння легкі і середні версії бойових роботів, а також додати у військові з'єднання дешевих і легких "витратних" роботів.
• До 2028-2035 рр. усі бойові формування повинні мати доступ до мережі регулярних повітряних і наземних роботів під командуванням безпосередньо самих солдатів.

І вже зараз розробляються малогабаритні транспортні багатоцільові роботи (SMET) і загальні роботизовані індивідуальні комплекси (CRS-I), які будуть діяти в польових умовах, а також робот-розвідник ближнього радіусу дії для загонів.

Особливі зусилля розробників будуть спрямовані на те, щоб солдати армії США були озброєні мікродронами розміром з долоню, які вже були випробувані в Афганістані і в інших регіонах на рівні відділень.

Кожна з цих роботизованих платформ буде поставлятися з відповідним обладнанням.

"Ми намагаємося зменшити як фізичне навантаження на солдатів, так і полегшити їм процес прийняття рішень, — каже Мачуба. — Зараз нас найбільше турбує, що кожен раз, коли ми вводимо нову систему в дію, це не просто заміна однієї системи на іншу. Це навантаження на солдата, який контролює цю систему. Ми намагаємося мінімізувати це, зменшити навантаження і зняти напругу".

Один із способів зменшити як фізичне навантаження, так і вимоги до навчання — зробити один загальний контролер, який зможе керувати всіма роботами тактичного рівня.

Розроблюваний наразі універсальний роботизований контролер буде здатний управляти датчиком солдата, SMET, ближньою розвідкою і CRS-I, а в подальшому він буде без проблем працювати з далекою розвідкою, RCV і екзоскелетом, а також з іншими системами.

Передбачається, що універсальний роботизований контролер буде готовий протягом найближчих декількох років і зможе керувати всіма цими пристроями. А до 2027 року або навіть раніше, він отримає доступ до штучного інтелекту, хмарних сервісів і безлічі інших технологій.

Про автора

Тодд Саут пише про злочини, суди, уряд і збройні сили для численних публікацій з 2004 року і був фіналістом премії Пулітцера у 2014 році. Тодд — ветеран війни в Іраку.