Екологічна катастрофа в Забайкаллі: радіаційне зараження загрожує місту золотошукачів

У Росії, в Забайкальському краї, назріває екологічна катастрофа. Через сильні зливи 17 червня з дрібних річок у річку Балей пішов вал води Коли дамба переповнилася, її прорвало, і вода зруйнувала могильник радіоактивних відходів, а також затопила незаконсервовані карʼєри та шахти. Про це пише "Настоящее время".

До того ж, радіоактивний могильник розташовувався буквально впритул до житлових будинків, а пісок із родовищ часто використовували як будівельний матеріал. Ще до повені, найбільшої за останні 60 років, 25% будинків в Балеї були заражені родоном, а вміст мишʼяку, свинцю та цинку в ґрунті був сильно перевищений.

Після повені жителі села Ундіно-Посельє та міста Балей скаржаться на металевий присмак у роті, хімічний запах, свербіж і висип на місцях контакту з водою. Також вони розповіли, що в довколишніх селах загинули всі комахи.

"Мухи прямо гули роєм. Ми не труїли їх, було не до цього. Спати ніде, вода, мул, поїхали на ніч. Приходимо вранці: підвіконня повні мертвими мухами. Якщо комахи гинули, то людям як? Вода-то до нас йшла з зараженого Балея, ми цього боїмося. Чекали, що приїде Росспоживнагляд, якісь комісії з екології, візьмуть якісь проби води, але ніхто не приїхав. Лише 6 липня нам вдалося відправити проби води на аналізи, відповіді немає поки. Скрізь стоїть якийсь хімічний запах. Жити можна тут тепер?" — розповіла Олена, мешканка села Ундіно-Посельє.

"У нас затопило все. І запах незрозумілий, схожий на медичний, другий місяць в підпіллі стоїть вода, — розповіла мешканка Ундіно-Посельє Любов Кіберева та зазначила, що грошей і можливості в неї з чоловіком поїхати немає.

Ще 6 липня Росспоживнагляд узяв проби води, але результатів жителі міста так і не дочекалися. У цьому районі вже півтора століття ведеться розробка найбільшого в Росії золотого родовища, у радянські часи тут працювало секретне підприємство з видобутку радіоактивного торію, а зараз будується нова фабрика з купчастого вилужування золота.

"У нас багато колодязів, але вода в них непридатна для пиття, результатів проб ґрунту ще немає: ми здавали аналізи на важкі метали. Запах у повітрі дуже стійкий. По дорогах проїхати неможливо", — розповіла ще одна мешканка села.

Також жителі скаржаться, що вони не можуть добитися від влади компенсацій. За їхніми словами, третина жителів, які подавали заяву, у списки на виплати не потрапили, хоча комісія підтверджувала пошкодження будинків. Помешканню Марії Баранової у виплатах і зовсім комісія відмовила, бо на момент повені її з сімʼєю не було вдома.

"Все покрито мулом. Коли ми прибирали будинок, у роті був присмак металу. У всіх почався розлад шлунка, хоча воду ми пили ту, яку з собою привезли. На шкірі були висипання, свербіж був сильний кілька днів. Але оскільки не було нас у будинку на момент повені і не прописана я тут, значить, нам нічого не належить, вирішила влада", — розповіла жінка.

Що відомо про місто Балей

Містечко Балей із населенням трохи більше 11 тисяч жителів виросло на місці одного з найстаріших у Росії золотих родовищ, що дав за 20-е століття 400 тонн золота державі. Увесь Забайкальський край посідає пʼяте місце з видобутку дорогоцінного металу в РФ. Також Балейский район відомий екологічними проблемами. Із землі тут виходить радіоактивний газ радон. А земля забруднена свинцем (перевищення допустимих значень у 1,9-6,3 рази), мишʼяком (у 30-500 разів), цинком (у 1,1-4,3 рази), сурмою (у 7,3-51, 8 разів) та іншими небезпечними для життя людини хімічними елементами: їхня концентрація перевищує норми в десятки, а в деяких випадках і в сотні разів.

Таку інформацію в науковій роботі "Геохімічна характеристика ґрунтів найбільш забрудненої частини Балея" 2021 року приводять інженер Інституту хімії ДВО РАН Микита Маркін і доктор геолого-мінералогічних наук ІДУ Олексій Корольков.

Після роботи радянських підприємств "Балейзолото" та секретного підприємства №1084 з виробництва торієвої руди, яке розробляло монацітові розсипи, в основному в мікрорайоні Новотроїцьк, залишилися екологічно небезпечні обʼєкти. Це затоплені шахти з радіоактивними відходами, два відкриті карʼєри, наповнені ціанистими розчинами, куди зливають каналізаційні води, і шламонакопичувачі — звалище виробничих відходів.

У 2004 році золоте родовище викупило підприємство Highland Gold, що належить "Руссдрагмет". Спільно з канадською корпорацією Barrick Gold вони створили ТОВ "Тисовський". Ліцензія на розробку золотих розсипів і руди для цих компаній продовжується автоматично щороку. Основна проблема в тому, що "хвости" після розробок золотих розсипів і руд і екотоксиканти, що їх супроводжують, золотошукачі залишають, що не рекультивуючи землі, інакше кажучи, кидають забрудненими та непридатними до використання. А зараз у Новотроїцьку почалося будівництво фабрики з купчастого вилуговування, яка буде екологічно небезпечним способом відпрацьовувати золото, що залишилося у "хвостах" і відвалах. Місцеві жителі проти, але зараз їм навіть не можна виходити на акції протесту нібито через пандемію коронавірусу.

Крім золота, у Балейскому районі був виявлений розсип радіоактивних мінералів монацитів. Їх відпрацювання на секретному виробництві в середині минулого століття йшло протягом 15 років. А той монацитовий пісок, який залишився після робіт, брали для виробництва штукатурки, яку використовували тут при будівництві будинків зі шлакоблоків. Рекультивація земель була проведена тільки в 2013-2015 роках. Але велика частина будинків, при створенні яких застосовували монацитовий пісок, так і стоять, у них живуть люди — ніяких робіт із дезактивації не проводилося.