Операція "Червоне м'ясо". Як українське питання може врятувати рейтинг британського прем'єра
На тлі численних скандалів британський прем'єр Борис Джонсон задумав перезавантажити всю політику свого уряду. Це стосуватиметься як внутрішніх проблем Британії, так і напруженої ситуації у Східній Європі та всюдисущого українського питання.
Операція "Червоне м'ясо".
На тлі скандалів британський прем'єр Борис Джонсон задумав здійснити перезавантаження всієї політики свого уряду. Це стосуватиметься як внутрішніх проблем Сполученого Королівства — так і напруженої ситуації у Східній Європі та всюдисущого українського питання.
Бориса продовжують переслідувати історії з нескінченними вечірками — з дешевим алкоголем, який таємно проносили на Даунінг Стріт у той самий момент, коли вся країна сиділа на карантині. Багато рядових консервативних депутатів разом із цілим шотландським відділенням партії тепер публічно закликають до відставки свого лідера. Рейтинги консерваторів швидко пікірують вниз.
Джонсона вже явно тяжить прем'єрська робота. Але він не збирається так просто здаватися. І зараз його соратники запускають так звану операцію "Червоне м'ясо". Під цим терміном "red meat" розуміються якісь яскраві заклики або дії, спрямовані на згуртування свого електорату.
Для початку британський прем'єр зазіхнув на "святе" — привілейований статус ВВС. Держканал живе на податок, який щорічно збирається з усіх телеглядачів. Після 2027 року його буде скасовано, а сам канал — можливо, приватизовано.
Про необхідність цього вже давно говорять британські праві: адже BBC, який теоретично має бути неупередженим і висловлювати всі точки зору, на практиці постійно працює лише за ліберальним порядком.
Крім того, найближчим часом буде переосмислено підхід до розв'язання міграційної кризи. Берегову охорону у протоці Ла-Манш замінять на британські ВПС. Це, напевно, призведе до нового витку конфлікту з Францією — минулий закінчився драматичними захопленнями рибальських судів і майже прямими зіткненнями військових судів двох країн. Обурення французів зірваною угодою з постачання підводних човнів до Австралії вилилося у відкликання послів — а потім і новий виток "рибної війни", де англійські судна стали захоплюватися французькою береговою охороною. Це найсильніша політична криза у відносинах Сполученого Королівства та Франції за понад сто років
І, нарешті, останнім аспектом "перезавантаження" є реакція на українську кризу. Тут спостерігається чергова спроба "Глобальної Британії" в обхід США підійти до її вирішення, поки вона обговорюється Америкою та Росією через голову усієї Європи.
З одного боку, Британія спрямовує озброєння в Україну — з іншого, запрошує міністра оборони Росії на переговори до Лондона.
Від наслідків цих ініціатив залежатиме не лише політичне майбутнє самого Бориса Джонсона та його можливих наступників, а й доля консерваторів на наступних виборах.
Є особлива іронія в тому, що саме українське питання раптом починає відігравати таку ключову роль в апаратних війнах за лаштунками британської політики.