Після вторгнення Росії в Україну Швейцарія офіційно приєдналася майже до всіх санкційних пакетів ЄС. Заборона поширилася на російську нафту, золото, вугілля. Але торгівля продовжилася.
Женевські та цузькі компанії переоформили операції на "юридично незалежні" дочірні структури в Дубаї та Абу-Дабі – і продовжили роботу. Це не лазівка, яку випадково забули зачинити. Восени 2024 року Федеральна рада при імплементації 14-го санкційного пакету ЄС відмовилася включити норму, яка зобов'язує швейцарські компанії перешкоджати обходу санкцій через зарубіжні дочірні структури, назвавши це "правовою невизначеністю", пише Public Eye. Фактично Suissenégoce, галузева асоціація трейдерів, лобіювала саме цю відмову.
Сировинна торгівля дає країні близько 10% ВВП. Це все пояснює. Швейцарське право створює саме ті умови, які потрібні: торгувати російською сировиною – і не порушувати жодного швейцарського закону.
Нафта через Дубай: історія Paramount Energy & Commodities
Коли у лютому 2022 року великі трейдери почали згортати російський напрямок, женевська Paramount Energy & Commodities SA пішла у зворотний бік – і увійшла до четвірки найбільших покупців російської нафти у світі. За рік через її структури пройшло 72 млн. барелів – вісім танкерів на місяць.
Була введена цінова стеля G7 $60 за барель, і торгівля перейшла на дубайську Paramount DMCC – офіційно незалежну структуру. Документи, опубліковані Financial Times, показали інше: дубайський директор зобов'язаний був "діяти за інструкціями" женевської материнської компанії. Цей пункт анулювали у листопаді 2022-го – за місяць до введення стелі.
Розслідування у Швейцарії відкрили не самостійно – лише після публікацій та зовнішнього тиску. SECO передало справу до Генеральної прокуратури. У лютому 2024 року Великобританія, у грудні 2024-го, ЄС та Швейцарія ввели санкції проти структур, пов'язаних з компанією. Paramount SA увійшла до ліквідації у березні 2024 року. Суду немає.
Ліквідація Paramount не означала кінця схеми. За даними Public Eye, женевська структура агротрейдера Harvest Group SA – Harvest Commodities SA – працювала за тією ж адресою в Женеві і була пов'язана з тією ж мережею. Harvest Group з травня 2022 по липень 2024 закупила близько 90 партій російського зерна. Товар змінився – нафта змінилася зерном, адреса та мережа залишилися. Торгівля зерном із російських територій юридично залишається у сірій зоні: швейцарські санкції забороняють імпорт, але не торгівлю з третіми країнами. У жовтні 2024 року Harvest Commodities увійшла до ліквідації. Harvest Group продовжує роботу.
Золото через Абу-Дабі: історія Open Mineral AG
Open Mineral AG була заснована у 2017 році – не випадковими людьми. Її засновники – колишні топ-менеджери Glencore, найбільшої у світі сировинної компанії, що базується у Цузі. Компанію підтримав абу-дабійський суверенний фонд Mubadala Investment Co. Штаб-квартира – той самий Цуг.
2022 року, коли західні країни ввели заборону на закупівлю російського золота, Open Mineral діяла через дочірню структуру в Абу-Дабі – юрисдикції, яка не застосовує західні санкції.
Схема відтворює Paramount з точністю до деталей: швейцарська материнська компанія, формально "незалежна" дочірня структура несанкціонованої юрисдикції, заборонений товар. Тільки замість нафти золото, замість Дубая Абу-Дабі.
Як швейцарське середовище адаптувалося
Paramount та Open Mineral – найбільш документально підтверджені випадки. Але за ними стоїть ширша картина, яку влада визнає, не вирішуючи системно.
До 2022 року через Цуг та Східну Швейцарію проходило близько 75% російського вугільного експорту. Після запровадження санкцій на російське вугілля навесні 2022 року компанії не закрилися – вони просто змінили назви. Розслідування Public Eye, проведене на місці навесні 2023 року, зафіксувало: офіси працюють у звичайному режимі. Тільки назви тепер інші – замість SUEK, Elga Coal та Sibanthracite Overseas у реєстрах фігурують нейтральні імена на кшталт TerraBrown, Trading Solutions та Pacific Commodities. SECO визнало, що не має повної картини того, чи ці компанії відповідають санкційним вимогам. Жодного публічно відомого розслідування проти вугільних трейдерів у Цузі відкрито не було.
Паралельно на нафтовому ринку сформувався новий прошарок учасників. Коли великі трейдери – Vitol, Trafigura, Glencore, Gunvor – були змушені дистанціюватися від російської нафти, їхнє місце посіли маловідомі компанії з непрозорими акціонерами, які переважно працюють із Дубая чи Гонконгу. За даними Public Eye, є підстави вважати, що частина цих "поп-ап" структур діє від імені або за фінансової підтримки великих гравців, які таким чином продовжують торгівлю, не залишаючи прямих слідів.
Цифри, які говорять самі за себе
До липня 2025 року SECO відкрило 77 проваджень щодо порушень російських санкцій. 25 завершилися штрафами – майже завжди на юрособу, не на конкретного менеджера, майже завжди не більше CHF 5 000. Лише дві справи з 77 визнали досить серйозними для передачі до Генеральної прокуратури.
Коли сигнали все ж таки надходили – вони приходили з-за кордону. У жовтні 2024 року OFAC вперше в історії запровадило санкції проти двох швейцарських юристів – Андреса Баумгартнера та Фабіо Ліберо Делько – за участь у мережах обходу санкцій. Швейцарського публічно відомого розслідування не було.
Це не провал нагляду. Це — політика.
У 2022 році Швейцарія приєдналася до санкцій проти Росії. У 2024 році вона відмовилася прийняти норму, яка б зробила ці санкції реально працюючими. Це не недбалість. Це вибір: сировинна торгівля дає 10% ВВП, галузева асоціація лобіювала саме цю відмову, парламент проголосував проти участі у міжнародному механізмі відстеження активів. Ціна цих рішень – продовження торгівлі російською сировиною під швейцарським управлінням та зі швейцарським прибутком.
Схема відтворюється не тому, що трейдери винаходять щось нове. Вона відтворюється тому, що залишається непокараною. Швейцарія розслідує випадки коли тиск ззовні стає неможливим ігнорувати. Але конструкцію, яка робить ці випадки можливими, вона не усуває. Три роки санкційної політики дали висновок: Швейцарія не порушує правила. Вона професійно допомагає їх оминати.