Подвійні стандарти Брюсселя: як політики дискредитують ЄС
Сільгосппродукція з Вірменії експортуватиметься до ЄС без мит, повідомив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, посилаючись на свою нещодавню телефонну розмову з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн.
Про це говориться в статті 5 каналу.
20 травня, напередодні парламентських виборів у Вірменії, РФ почала запроваджувати обмеження на імпорт із цієї країни низки товарів, включаючи овочі, зелень, фрукти, а також рибу та квіти. Москва пояснила ці заходи санітарними порушеннями, проте насправді вони виглядають як інструмент економічного тиску на тлі зближення Єревана з ЄС, що посилюється.
У свою чергу Урсула фон дер Ляйєн пообіцяла виділити негайну фінансову допомогу Вірменії на суму понад 50 млн євро. ЄС готовий надавати Єреванові нові торгові преференції. Водночас Євросоюз відбирає аналогічні пільги у України — країни, яка з 2022 року ціною величезних жертв протистоїть військовій агресії Москви. Режим безмитного доступу українських товарів на ринок ЄС припинив діяти 5 червня 2025. Вже наступного дня ЄС відновив мита та квоти на низку українських сільськогосподарських товарів.
Сама обіцянка фон дер Ляйєн дана Пашиняну про безмитний доступ на ринок ЄС виходить за рамки звичайної логіки прийняття рішень у Євросоюзі. Подібні заходи не можуть вживатися під час телефонної розмови та не входять до особистої компетенції голови Єврокомісії. Зміна митного режиму, надання нових тарифних пільг чи безмитного доступу потребує обов'язкового правового оформлення через Раду ЄС та Європарламент. Це прямо випливає із правил формування торговельної політики ЄС, викладених на офіційній сторінці Єврокомісії.
У випадку з Вірменією це важливий нюанс: адже її виключили 1 січня 2022 року із системи торгових преференцій ЄС (GSP/GSP+), оскільки більше не відповідала критеріям країни-бенефіціара.
Критики також вказують на дисбаланс у підходах керівництва Єврокомісії до ситуації на Південному Кавказі. Зокрема, після переходу Карабаху та прилеглих районів під контроль Баку у 2020-2023 роках, що в Азербайджані кваліфікують як відновлення суверенітету над міжнародно визнаними територіями на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН 822, 853, 874 та 884, офіційний Брюссель зайняв критичну позицію. Урсула фон дер Ляєн та верховний представник ЄС Жозеп Боррель публічно засудили дії Баку та заявили про збільшення фінансової та політичної підтримки Єревана.