TRIPP без Франції змінює розклад сил навколо Вірменії
Спільна заява США, Вірменії та Азербайджану до річниці саміту в Білому домі підтвердила, що Вашингтон має намір довести домовленості 2025 року до практичної реалізації. Одним із центральних елементів залишається TRIPP – проєкт, з якого Франція фактично випала і через який французькі медіа вже відкрито критикували Пашиняна. Позиції Парижа додатково послабило звільнення Араїка Арутюняна та призначення Ліліт Макунц. Вірменія одночасно користується економічною підтримкою ЄС, не відмовляючись від контактів із Росією та участі в ЄАЕС.
Про це пише 5 канал.
Через рік після підписання Вашингтонської декларації Вашингтон, Баку та Єреван 10 серпня підтвердили курс на виконання домовленостей від 8 серпня 2025 року – реалізацію TRIPP, взаємне визнання суверенітету та розвиток нових транспортних і економічних зв’язків. Франція залишилася поза цим форматом, а Пашинян досі не виступив з ініціативою включити її до складу учасників проєкту.
У Парижі це сприйняли болісно. 13 лютого Le Journal du Dimanche назвав угоду щодо TRIPP "серйозним ударом по Франції… фактично зрадою". Видання наголосило, що за умовами 99-річної оренди США отримують 75% контролю над компанією, відповідальною за будівництво доріг, мостів і залізничних колій, тоді як Париж виявився "повністю виключеним із цього великого регіонального проєкту".
Ще одним ударом по французьких позиціях стала кадрова перестановка в оточенні Пашиняна. 31 липня Араїк Арутюнян, один із ключових провідників французького напряму в уряді, залишив посаду керівника апарату прем’єр-міністра Вірменії. Як стверджують медіа із посиланням на джерела у спецслужбах, Арутюняна завербувала французька розвідка, і він передавав Парижу інформацію про внутрішньополітичні процеси та плани команди Пашиняна.
Арутюнян тривалий час залишався одним із головних каналів зв’язку Парижа з вірменським урядом, підтримуючи контакти з французькими дипломатами та представниками державних структур. Під час візиту Еммануеля Макрона до Єревана у травні 2026 р. він входив до вузького кола вірменських посадовців, які супроводжували французького президента.
На його місце Пашинян призначив Ліліт Макунц – колишню посолку Вірменії у США. На тлі TRIPP така заміна стала ще одним сигналом зміщення балансу всередині західного напряму Єревана на користь Вашингтона. У результаті Париж одночасно залишився поза важливим регіональним проєктом і втратив впливову фігуру в апараті Пашиняна.
Втім, це не означає, що Вірменія просто змінює Францію на США. Єреван не відмовляється від контактів із Москвою навіть на тлі російського торговельного тиску та посилення підтримки з боку ЄС. Після червневих виборів Пашинян продовжив контакти з російським керівництвом і участь Вірменії в механізмах ЄАЕС, хоча наприкінці травня РФ почала запроваджувати обмеження на імпорт низки вірменських товарів.
У свою чергу Євросоюз посилив підтримку Єревана: 19 червня Єврокомісія спрямувала Вірменії €34 млн, а 2 липня підтвердила ще €18 млн у межах загального пакета на €52 млн. Того ж дня Брюссель оголосив про заходи для полегшення доступу вірменських товарів на ринок ЄС. Однак ні російські обмеження, ні європейська підтримка не призвели до відмови Єревана від російського напряму.
TRIPP показує, що західний напрям Вірменії теж має внутрішню конкуренцію: посилення США не означає автоматичного посилення Франції. Навпаки, Париж опинився осторонь важливого регіонального проєкту і втратив впливову контактну фігуру в уряді. Але поряд із цим перерозподілом західного впливу залишається інша реальність – тісні економічні зв’язки Єревана з Росією, які Брюссель лише намагається поступово послабити.