У Німеччині готуються до війни та масових атак дронів: перевіряють лікарні

Після вторгнення Росії в Україну в Німеччині почастішали гібридні атаки, такі як спроба удару по аеропорту Лейпцига за допомогою наповненого вибухівкою безпілотника минулого місяця та різні кібератаки на лікарні. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус попередив, що Росія може бути готова атакувати територію НАТО до 2029 року. Якщо це станеться, Німеччина буде зобов’язана прийти на допомогу альянсу, і, з огляду на її розташування в центрі Європи, країна, ймовірно, стане ключовим транзитним вузлом для солдатів — і місцем їхнього медичного обслуговування, тому всі лікарні в Німеччині перевіряють, чи готові вони до численних жертв бойових дій, пише Bloomberg.

Одна з таких лікарень — госпіталь в Ульмі, де ще в 1979 році було збудовано підземний медичний пункт на тлі протистояння між СРСР і Заходом. Він був спроектований таким чином, щоб лікарі могли продовжувати лікування поранених солдатів у разі ядерного удару, і може вмістити до 2000 осіб на 90 днів. Протягом майже трьох десятиліть цей лабіринтоподібний комплекс залишався занедбаним. Тепер німецькі військові розглядають можливість його оновлення.

У доповіді, в якій було змодельовано потенційні сценарії вторгнення Росії на територію НАТО, Бундесвер підрахував, що щодня до Німеччини може надходити до 1000 поранених солдатів. Оскільки п’ять військових госпіталів країни швидко досягнуть межі своїх можливостей — а закон вимагає, щоб цивільні лікарні надавали допомогу під час війни — система, ймовірно, зіткнеться з безпрецедентним навантаженням і може бути змушена проводити сортування поранених солдатів та цивільних осіб.

Це, у свою чергу, привернуло увагу до таких об’єктів, як Ульм, який є рідкісним прикладом військово-медичного бункера, що перебуває у досить хорошому стані, щоб його можна було знову використовувати. Але для цього знадобилися б мільйони євро на модернізацію його застарілих систем вентиляції та електропостачання, і це було б лише краплею в морі порівняно з тим, скільки потрібно витратити.

"Чи готова до цього наша система охорони здоров’я? Єдина відповідь: ні. Попереду на нас чекає марафон", — сказав Бенедикт Фрімерт, головний лікар і командувач Військовим госпіталем в Ульмі.

Забезпечення достатньої кількості лікарняних ліжок — лише частина проблеми. Керівництву Німеччини також необхідно зміцнити ланцюги постачання медичних товарів та покращити координацію роботи військових і цивільних лікарень. Ще одна проблема — підготовка кадрів: за оцінками, лише кілька сотень лікарів у Німеччині мають досвід лікування травм, отриманих під час війни. Для покращення цих показників Бундесвер та Німецьке товариство травматологів (DGU) пропонують курси для цивільних хірургів.

Коли цю співпрацю було офіційно оформлено у 2017 році, світ був зовсім іншим, згадує Саша Флое, генеральний секретар Товариства травматологів.

"Тоді ми ще думали, що живемо у безпечному світі, далеко від ісламістського тероризму. Ніхто не вірив, що ситуація з безпекою повністю зміниться або що ми будемо говорити про сценарії колективної оборони", — за його словами, зараз усі місця на курсах зайняті, і щороку готують від 50 до 100 хірургів.

Також лікарні хочуть підготуватися до надзвичайних ситуацій: встановити куленепробивне скло та захисні бар’єри від дронів, а також створити децентралізовані запаси масок, ліків і вакцин.

У Німеччині переймають досвід України, але готуються й до найгірших сценаріїв.

Раніше "Фокус" писав про можливий напад РФ на Польщу та про те, як на такі прогнози реагували польські високопосадовці та влада. Серед іншого, у вересні стало відомо про будівництво укріплень на кордоні Польщі, яке активізувалося після серії ударів РФ поблизу українських КПП.

Тим часом у Німеччині встановили осіб, яких підозрюють у диверсії біля українського літака в Лейпцигу.