Бухта Свободи: жінка живе на плавучому острові, який вона побудувала зі своїм чоловіком

Протягом 31 року Кетрін Кінг та її чоловік Вейн Адамс жили пліч-о-пліч на плавучому острові в Канаді, який вони побудували своїми руками. Про це пише Insider.

Мрія про життя в автономному режимі виникла у подружжя, коли вони вперше зустрілися у друзів влітку 1987 року. У той час Кінг — цілителька, художниця і танцівниця — працювала масажисткою в Торонто, де вона виросла, а Адамс — художник-скульптор — працював у Вікторії.

"У тих перших бесідах ми говорили про те, що в нас є спільна мрія — жити на природі. Ми були унікальними дітьми — обидва маленькі, обидва худі, з нас багато глузували та знущалися. Тому ми зрозуміли, що природа лікує. Це нас об'єднувало", — каже 64-річна Кінг.

Після першої зустрічі, яку Кінг назвала "космічною", пара швидко з'їхалася і почала шукати місце для спільного життя.

Бухта Свободи

Зрештою Кінг і Адамс зупинили свій вибір на невеликій затоці, розташованій біля узбережжя Тофіно (Британська Колумбія) і відомій як Бухта Свободи. За її словами, це місце привабило їх не тільки тому, що воно було відокремленим, а й тому, що в ньому була якась "магія".

"Тут не можна сховатися від себе. Тут потрібно бути чесним із самим собою", — сказала вона.

Жінка розповіла, що виявивши бухту, вона з чоловіком вирішила побудувати плавучий будинок недалеко від берега, щоб бути частиною природи, "не заважаючи їй". Того самого літа, коли вони дізналися про це місце, на узбережжі пронісся шторм, залишивши на березі викинуті дошки.

"Ми подумали, що це вірна ознака того, що Всесвіт прихильний до того, що ми збираємося зробити", — додала Кінг.

До лютого 1992 року пара завершила роботи з будівництва плавучого будинку і переїхала в нього.

Плавучий будинок кардинально змінювався протягом десятиліть

Спочатку їхній будинок — плавуча конструкція з пінополістиролу, пов'язана мотузкою у вигляді павутиння, — складався просто з будинку. Але подружжя швидко розширило його, працюючи над новими будівлями, враховуючи свої захоплення і потреби.

Адамс збирав матеріали, звертаючись до місцевих жителів. Він набирав купу, а потім дивився на неї й говорив: "Так, що ж ми можемо з цього створити?".

За словами Кінг, для неї, як танцівниці, важливо мати місце для руху, тому наступною частиною острова, яка була побудована, став її перший танцювальний майданчик.

Поступово, у міру того як їм траплялася деревина, а потім і викинуте металеве обладнання для рибницьких господарств, на острові з'явилося кілька теплиць, курник, велика кухня, а також система очищення води.

Непросте життя на острові

Живучи так близько до природи, подружжя часто піддавалося її впливу.

"Щороку в нас бувають зимові шторми, які призводять до руйнувань. Щороку урагани руйнували окремі частини наших будинків, і нам доводилося їх відновлювати", — розповідає канадка.

Крім того, подружжю доводилося замінювати частини будинку, побудовані на старих дерев'яних конструкціях, які з часом згнили.

"Мені довелося чотири рази переробляти танцмайданчик через те, що він просто згнив", — додала жінка.

Адамс помер на початку цього року, але Кінг не планує переїжджати

Жінка розповіла журналістам, що цей рік був для неї дуже важким. Вона пережила не тільки смерть своєї матері, а й чоловіка, який помер у березні через рак прямої кишки.

"Він залишався настільки життєздатним, наскільки це було можливо, настільки активним, наскільки це було можливо. Навіть в останні тижні свого життя він продовжував працювати над великим різьбленням, яке я закінчу за нього", — сказала вона.

За її словами, стати єдиним власником острова було непросто. Їй довелося взяти на себе "рутинну роботу", яка раніше лежала на плечах чоловіка, наприклад, запуск генераторів, заправлення та заміну пропанових систем, рейси на човнах до сусіднього міста (які можуть бути небезпечними залежно від погоди), а також постійний ремонт будинку.

"Звісно, у процесі горювання були моменти, коли все здавалося надто важким, надто складним, але зрештою все поверталося до того, що ні. Я хочу бути саме тут", — додала Кетрін.

Раніше Фокус повідомляв, що "фальшивий" замок у глушині став новою визначною пам'яткою Британії. Попри оманливий вигляд стародавньої фортеці, ця прихована від сторонніх очей будівля насправді є чимось іншим і може бути пов'язана із заснуванням колоній, які згодом утворили Сполучені Штати Америки.

Також стало відомо, що чоловік зазирнув під ґанок свого будинку і втік від переляку. Він хотів дістати декоративні речі для Гелловіна, але виявилося, що їх "захопили" небезпечні комахи.