Американські шпигуни щороку проводять конкурс різдвяних прикрас: що в тренді

Починаючи з 2004 року Агентство національної безпеки (АНБ) США проводить серед своїх співробітників внутрішній конкурс на найкращий дизайн святкової прикраси на кожен рік. І виявилося, що шпигуни мають слабкість до лускунчиків, зірок та оригінальних прикрас зі шпигунською тематикою. Про це пише Daily Mail.

Деякі зі шпигунських прикрас, наприклад, різдвяний бант 2016 року "Червоний, білий і синій" і лускунчик 2024 року, більшою мірою відображають загальний вигляд і дух святкового сезону.

Інші, однак, прославляють історію "плаща і кинджала" шпигунського агентства, як, наприклад, копія знаменитого шифрувального пристрою часів Другої світової війни, машини "Енігма", представлена 2019 року, і моторошна модель гранітної піраміди-меморіалу АНБ 2004 року в пам'ять про його полеглих агентів.

Одна прикраса АНБ 1990-х років навіть працювала як функціональний пристрій шифрування і дешифрування для кодування секретних повідомлень.

"Шифровий диск використовували для захищеного зв'язку з моменту його винаходу в Італії близько 1470 року", — пояснювалося в брошурі, що додавалася до позолоченого шпигунського колеса. Також там зазначали, що шифровий диск набув широкого поширення в США під час Громадянської війни, і приблизно за півстоліття армія США прийняла на озброєння спрощену версію диска.

Неясно, коли офіційно почалася традиція шпигунських прикрас, оскільки Національний музей криптографії відхилив численні прохання журналістів прокоментувати ситуацію.

"Нам нічого вам сказати з цього приводу", — заявив представник Національного музею криптографії АНБ, відповідаючи на запитання про прикраси.

Однак колишній фахівець із мереж АНБ Джеремі Даффі був більш відвертим: "Деякі люди скаржилися на те, що вони надто дешеві і погано спроєктовані".

Але навіть будучи сьогодні затятим критиком агентства, Даффі, як і раніше, з великою повагою ставиться до деяких святкових прикрас АНБ — наприклад, до гравюри 2008 року на будівлі штаб-квартири АНБ у Форт-Міді.

За даними The Dallas Morning News, конкурс шпигунських різдвяних прикрас стартував щонайменше 10 років тому.

За більш ніж дюжину років роботи в АНБ Даффі заявив, що до прикрас ставилися так само, як і до будь-яких інших корпоративних сувенірів, а це значить, що думки про їхню цінність розійшлися.

"Що стосується прикрас, то деяким людям вони подобалися, а іншим були байдужі", — критично заявив Даффі.

Але це не заважає цивільним особам із захопленням ставитися до таємних виробів, насолоджуючись багаторічними святковими дрібничками АНБ "Таємний Санта".

Колекціонер старовинних шпигунських артефактів і пам'ятних речей Річард Бріссон, який керує сайтом ultrasecret.ca з Канади, підозрює, що в деякі роки святкові прикраси агентства містили більше однієї прикраси на рік.

Його власна колекція налічує лише 1994 рік — це прикраса у вигляді "сніжинки" АНБ, але він бачив кілька недатованих прикрас, зокрема складну прикрасу у вигляді "ажурної зірки", схожу на видання 2009 року, але без дати, і ще одну недатовану прикрасу у вигляді "Миру і Єдності", можливо, 2014 року.

Історики АНБ з'ясували, що надсекретне шпигунське агентство розпочинало свою діяльність із вкрай мізерної, в дусі Скруджа, політики різдвяних свят.

Починаючи з грудня 1952 року тодішній директор АНБ дозволив тільки один суворо відведений період тривалістю 1,5 години між 15:00 і 16:30 24 грудня для будь-яких різдвяних вечірок для криптографів, співробітників і польових агентів агентства.

Для кожного блоку було надано безкоштовні різдвяні ялинки, які "пройшли вогнезахисну обробку перед розподілом", але їх необхідно було вивезти з будівлі не пізніше 17:30 напередодні Різдва, через годину після закінчення короткої святкової вечірки.

За словами істориків агентства, до 1963 року АНБ пропонувало своїм співробітникам "колосальну" суму в 0,25 долара на людину "двічі на рік як компенсацію витрат на заходи в середині сезону і різдвяну вечірку".

"У 2018 році на ці гроші можна було б купити велику пляшку холодного чаю в торговому автоматі Агентства, і ще три центи залишиться", — зазначають історики. На довершення всього, ці мізерні "фонди на розваги" доводилося запитувати, заповнюючи спеціальну "Форму запиту на меморандум".

Це були роки, коли саме існування АНБ приховували від громадськості — і тільки після Вотергейтського скандалу на слуханнях у Сенаті з'ясувалося, що АНБ не тільки існує, а й шпигує за американцями.

"Коли я спробував зробити репортаж для CBS, стоячи біля воріт АНБ, морський піхотинець США попередив мене, що мене застрелять, якщо я не піду", — згадував про той час журналіст Деніел Шорр.

Цього року, майже 50 років потому, АНБ запустило власний подкаст "No Such Podcast", названий на честь старого жарту про те, що означає його абревіатура ("No Such Agency").

Нагадаємо, у США до Різдва прикрашають не тільки Агентство національної безпеки, а й Білий дім. Зазвичай цим займаються перші леді. І торік Джилл Байден встановила одразу кілька ялинок із патріотичними прикрасами.