Місце, де козаки стали українцями. Що подивитись і чим зайнятись у стародавній гетьманській столиці

Європейські країни давно пройшли стадію формування національних держав, коли патріотизм вважався вищим благом. Через історичні причини Україні доводиться швидше визначатися з тим, що ж таке для неї національна ідентичність і як її співвідносити з сучасними викликами глобалізації. Хто такий українець? Переважна більшість із нас уявить собі власну інтерпретацію картини "Козак Мамай": Мамай і бандура, Мамай і люлька, Мамай і чорнобрива дівчина, Мамай у бою, Мамай на відпочинку. Українець — це козак. А золотий вік козацтва — це Богдан Хмельницький і його столиця в Чигирині.

Місце, де все почалося

Чигирин був заснований у XVI ст. на кордоні з Диким Полем. З XIV ст. на Середню Наддніпрянщину, тодішнє Дике Поле — місце, небезпечне через татар, — тікали бідняки з Волині, Галичини, Полісся. Зате тут не було ненависних феодалів. Приблизно в цей час на території Чигиринщини влаштувалися перші поселенці. Це був дальній форпост для захисту українських земель від набігів татар. Грамоту, що дозволяє заснування замку, дав король Сигізмунд ІІІ шляхтичу Олександру Вишневецькому, а через кілька років місто отримало Магдебурзьке право.

1648 року гетьман Богдан Хмельницький, родовий маєток якого розташовувався в Суботові, неподалік від Чигирина, порушив питання про незалежність наших земель від влади польського короля і зробив укріплене місто своєю столицею. Після нього й інші гетьмани, такі як Виговський, Тетеря, Дорошенко, теж називали Чигирин своєю резиденцією. Тоді це було одне з найбільших міст України з населенням близько 50 тис. (а зараз трохи більше 9 тис.). Як писали тоді іноземні мандрівники, козаки не мали іншого замку, що дорівнював за величчю Чигиринському. У місті активно розвивалися ремесла, особливо виготовлення зброї. Смерть Богдана Хмельницького стала початком занепаду Чигирина.

Сьогодні нам складно уявити всю нестійкість політичних альянсів за відсутності міжнародних договорів, Декларації прав людини і законів воєнного часу. У будь-який момент ваш союзник міг стати ворогом і навпаки. Так сталося, коли укладений Богданом Хмельницьким на Переяславській раді договір "про військову допомогу" Московського царства проти влади Речі Посполитої обернувся, по суті, захопленням українських земель і знищенням української державності. Не дрімали й турки, яким теж подобалася ідея відхопити побільше територій. Додамо до цього часту зміну гетьманів і відсутність єдиної лінії серед козацької старшини. Так, 1674 року гетьман Дорошенко вистояв і захистив Чигирин під час облоги, влаштованої московськими військами та його "колегою" гетьманом Іваном Самойловичем, а допомогли йому вчасно приспілі союзники — турецько-татарська армія. Однак демократично обраного Дорошенка наступного року не переобрали: йому довелося передати булаву та інші символи влади Івану Сірку, який склав з нього присягу на вірність цареві. Проте Дорошенко залишився в Чигирині і просто так його віддавати не збирався. Тому московська армія і той самий лівобережний гетьман Самойлович знову брали в облогу Чигирин 1676 року. Цього разу сили виявилися нерівними і місто здалося. Турецькі союзники були незадоволені: їм не вдалося поставити в Чигирині "свого" гетьмана, Юрія Хмельницького, і вони двічі брали місто в облогу. 1678 року облога була настільки жорстокою, що зрештою від колишньої блискучої гетьманської столиці залишилися одні руїни, а турки так виснажилися, що забралися гетьмо і незабаром підписали мирний договір із Московією. Так Чигирин став повітовим містом Російської імперії, але завжди пам'ятав про свій великий час.

Козацька старовина

Почнемо з цікавих фактів. Усім відомо, що Богдана Хмельницького та його сина Тимоша було поховано в Іллінській церкві в селі Суботові, що за 14 км від Чигирина, яку сам же Богдан і побудував: вона мала слугувати і місцем молитви, і, за потреби, надійною фортецею. Ось тільки могилу великого гетьмана так і не знайшли. Вважається, що, захопивши Суботів, польські війська знищили поховання і прах Хмельницького. У червні 2019 року археологи з фонду "Великий Льох" повідомили, що під підлогою Іллінської церкви за допомогою георадарного зондування їм удалося зафіксувати об'єкт розміром 3 х 1,3 м, розташований на глибині більше ніж 4 м, і що, найімовірніше, це і є склеп Хмельницьких. Археологи, які займалися пошуком поховання в 1970-х роках, не мали апаратури, яка дала б змогу шукати підземні об'єкти на такій глибині, не пошкоджуючи їх. Наскільки матимуть рацію наші сучасні вчені, покаже час, і, будемо сподіватися, дуже скоро, а ми поки що можемо просто відвідати величну Іллінську церкву і пофантазувати на тему знахідок. Суворі лінії, стриманий силует, товсті стіни, вікна-бійниці — справжня бойова козацька церква знаходиться в селі Суботові. У 1869 році до неї прибудували дзвіницю та галерею. За радянських часів будівля храму була і складом, і клубом, але в 1990-му церкву знову освятили, і вона стала діючою, причому іконостас відновили за фотографією 1888 року. Для того щоб відвідати знамениту церкву, можна замовити екскурсію в Суботівському історичному музеї, під час якої вас ще й проведуть подивитися на руїни замку і двох садиб, інтер'єр однієї з яких відновлено у вигляді майстерні гончара.

Ми почали із загадки поховання Хмельницького, але ж дуже цікаво дізнатися про те, як він та інші козаки жили в той далекий славний час. За цими знаннями ми вирушимо в Чигирин, де на нас чекає багатюща експозиція музею Богдана Хмельницького. У ній зібрані різноманітні експонати, що знайомлять з тим історичним періодом: одяг і меблі, зброя і предмети побуту. Але музейні зали, можливо, не передають духу епохи: за цим можна вирушити на Замкову гору, де знаходяться не тільки монумент Богдану Хмельницькому і кам'яний козацький хрест, а й залишки Чигиринської фортеці, суворий бастіон Дорошенка.

І нарешті Холодний Яр. Хочеться назвати цю заповідну діброву Шервудським лісом: непрохідні хащі та урочища віками давали прихисток тим, хто шукав свободи від гнобителів чи мирської метушні. Науковці знайшли тут сліди всіх археологічних епох — від трипільської до скіфської та пізніших.

Цікаво, що на місці великого скіфського поселення тепер стоїть Мотронинський монастир, заснований ще до монголо-татарської навали. Кам'яна будівля його зведена пізніше — 1800 року. А ось серед підземних келій, виритих на околицях монастиря, є і недавні, і зовсім давні.

У селі Медведівка народився герой Коліївщини Максим Железняк, якому тут споруджено пам'ятник. Але найкращий монумент і заразом і символ могутнього духу козаків — неймовірний, майже казковий дуб, якому тисяча років. Назвали це природне диво України дубом Максима Залізняка — за народними переказами, саме під ним герой народного повстання відпочивав із бойовими побратимами. Величне дерево, одне з найстаріших в Україні, вражає розмірами: 9 м в обхваті, 30 м заввишки. Шість разів воно було "поранено" блискавкою.