Гідроцикл, компас і вибухівка: як найпростіший дрон зміг підірвати Кримський міст

Торік, після атаки на Кримський міст 8 жовтня, президент Росії Володимир Путін демонстрував надійність споруди, проїхавшись на авто німецької марки "Мерседес". Тоді візит Путіна мав засвідчити повернення до нормального життя і безперешкодний рух автомобільного та залізничного транспорту в окупованому Криму. Однак ця "нормальність" закінчилася в ніч із 17 на 18 липня 2023 року. Принаймні, автомобільний рух припинено, поки тривають відновлювальні роботи. Залізничне сполучення, більш важливе для військової логістики, все ще функціонує. За даними як російських, так і українських джерел, в атаці використовували безпілотні плавучі засоби, пише видання spiegel.de.

Чому ЗСУ знову атакували Кримський міст

На думку автора матеріалу, з огляду на відсутність докладної інформації, обставини навколо липневої атаки на Кримський міст поки не зрозумілі. Однак німецький журналіст стверджує, що в України є необхідні технології, які дадуть їй змогу створювати серйозні загрози для ЗС РФ в акваторії Чорного моря. "Судячи з усього, за останні кілька місяців було скоєно кілька нападів на базу російського флоту в порту Севастополя і на військові кораблі в Чорному морі. У травні командувач Чорноморським флотом РФ Віктор Соколов заявив, що у зв'язку з цим було посилено заходи безпеки. За повідомленнями російських ЗМІ, російські кораблі будуть поступово оснащуватися технологіями захисту від безпілотників", — ідеться у статті.

Схоже, що росіянам лише зрідка вдається нейтралізувати надводні дрони, що атакують. "Очевидно, що Росія не в змозі захистити власну інфраструктуру", — заявив в інтерв'ю Spiegel Себастьян Брюнс, співробітник Інституту політики безпеки Кільського університету. Це, на його думку, і дає можливість ЗСУ знову і знову атакувати міст. "Для українців співвідношення "витрати-вигода" при використанні безпілотних плавзасобів хороше, тим паче, що у Києва навряд чи є власний флот у традиційному розумінні".

Наразі неможливо однозначно сказати, які пристрої використовувалися під час нападу на Кримський міст. Однак достеменно відомо, що за останні місяці українці розробили кілька типів морських безпілотників. Це не обов'язково високотехнологічна зброя, але вона психологічно ефективна. "Гідроцикл, фотоапарат, компас і вибухівка. З таким набором техніки можна зробити багато чого. І росіяни випробували це на власному гіркому досвіді", — іронізує Брунс.

Spiegel також нагадує про інші, не менш суттєві та вдалі атаки ЗСУ, наприклад, на 125-метровий флагман Чорноморського флоту "Адмірал Макаров" (і ще щонайменше два кораблі), який був пошкоджений ракетою "Нептун" у жовтні 2022 року. Також наприкінці травня 2023 року російський морський розвідувальний літак став метою атаки з використанням надводних безпілотників.

"Військово-морські сили світу вже багато років експериментують з автономними кораблями, здатними виконувати складні й небезпечні завдання, приміром, вести розвідку, атакувати техніку противника як "камікадзе", — пише автор.

Як ракета, але під водою: що відомо про дрон "Толока" ТЛК-150

Автор зазначає, що ВМС різних країн беруть на озброєння безпілотники, як надводні, так і підводні. Наприклад, пише він, нещодавно ВМС США прийняли на озброєння швидкісний катамаран USNS Apalachicola завдовжки понад 100 м, який здатний працювати в автономному режимі, виконуючи бойове завдання, до 30 днів. Апарат, крім іншого, може використовуватися як платформа для запуску ракет. У Китаю теж є безпілотні есмінці і тральщики, оснащені ракетами, та й Сінгапур робить ставку на безпілотні патрульні катери. Австралія теж не пасе задніх, купивши підводний безекіпажний човен "Акула-привид", як і Іран, який презентував невеликий підводний апарат, який можна використовувати для атаки кораблів супротивника, що стоять на якорі.

Журналіст вважає, що в України набагато менше подібних розробок, ніж у США або Китаю. Він зазначає, що створення флоту дронів, серед іншого, можливе завдяки краудфандинговій кампанії, натякаючи на недостатність фінансування цієї галузі дронобудування. Однак нечисленні надводні безпілотники, на його думку, не можна назвати неефективними. Автор посилається на статтю експерта з підводних човнів Х. І. Саттона, в якій той повідомляє про еволюцію проєктів на кшталт "Толока" ТЛК 150. За словами Саттона, "Толоку", на відміну від інших плавзасобів, що раніше використовувалися для атак, набагато складніше виявити.

"Про "Толоку" можна говорити як про підводну ракету", — погоджується Себастьян Брюнс. — "Застосування такої зброї значно ускладнить розвідку і ведення бойових дій".

Ударний підводний дрон "Толока" було презентовано в межах ініціативи під назвою Brave 1, що покликана об'єднати ноу-хау українських розробників зброї та невеликих компаній за підтримки держави.

Як повідомляє Саттон, TLK-150 — доволі маленький дрон, адже його довжина становить лише 2,5 м. Незвичайним він вважає наявність подвійних підрулювальних пристроїв, встановлених на невеликих стабілізаторах, схожих на крила, і великого кіля, але зазначає, що "у поєднанні з кермом напряму це має забезпечити чудову маневровість". Дрон також оснащений дуже високою щоглою, до якої кріпляться камери і пристрої зв'язку. Кіль, вважає Саттон, потрібен для балансування щогли. "Не виключено, що щоглу можна буде використовувати як перископ для місій зі збору розвідувальної інформації поблизу берега, на якому розташувався противник. Це також може дозволити оператору здійснювати навігацію і націлюватися для проведення атак".

"Ініціатива Brave1 також представила проєкти двох більших безпілотних підводних апаратів — ТЛК-400 і TLK-1000. Перший дрон у 2 рази довший за TLK-150, має корпус набагато більшого діаметра, що передбачає більшу дальність і корисне навантаження. TLK-1000 матиме довжину корпусу до 12 м і оснащуватиметься 4-ма двигунами", — резюмує Саттон.

Spiegel пише, що для атаки на Кримський міст морському безпілотнику довелося подолати кілька сотень кілометрів — від підконтрольної Україні території до місця призначення. Дальність дії TLK 150, як вказують розробники, становить 100 км, чого, на думку німецького журналіста, було б недостатньо для удару по опорах мосту. Він вважає, що дрони, які пошкодили міст у липні 2023 року, були запущені з корабля-бази, або ж, що ЗСУ взагалі використовували інші системи озброєння.

Цікаво, що морські безпілотники можуть довгий час залишатися в районі цілі, перш ніж атакувати. "Пристрої можуть, так би мовити, "заснути", — каже експерт Брюнс. — "У випадку з "Толокою" українська сторона вказує, що термін "сплячки" становить 3 місяці, хоча до цієї інформації, безумовно, слід ставитися з обережністю".

Раніше ми повідомляли про те, чому росіяни не змогли захистити Кримський міст від атак, попри попередній сумний досвід.