Кібербезпека починається з управління бізнесом

Компанія може придбати сучасні системи захисту й не знати, як діяти під час кібератаки. Або мати резервні копії, не розуміючи, скільки триватиме відновлення і які дані вдасться повернути. За словами Романа Сологуба, саме з таких питань починається розмова про кібербезпеку на рівні керівництва.

Безпека цифрових систем пов’язана з фінансовими, операційними та репутаційними ризиками. Захист клієнтських даних і доступність сервісів мають бути частиною загального управління бізнесом.

Що має вирішувати керівник

CEO не потрібно самостійно визначати параметри відновлення серверів. Його завдання — розуміти можливі збитки, визначати критичні процеси та ризик-апетит: які ризики і в якому обсязі компанія готова прийняти заради своїх цілей. Це основа для вибору стратегії управління операційними ризиками й обґрунтування витрат на захист.

Керівник кібербезпеки з ІТ-командою оцінює сценарії втрат і переводить рішення CEO у технічні вимоги. Якщо для торговельного онлайн-майданчика доба простою означає зрив зобов’язань перед клієнтами, саме цей наслідок визначає вимоги до резервування, моніторингу й відновлення.

Відновити систему й повернути актуальні дані — різні завдання. Сервіс може запрацювати за три години з інформацією лише за попередню добу. Кібербезпека захищає системи й дані від цифрових загроз. Інформаційна безпека охоплює конфіденційність, цілісність і доступність інформації незалежно від її форми. Для обох потрібні технології, люди та правила.

«Якщо CEO втратить комп’ютер, він, мабуть, знає, коли отримає новий і наскільки актуальними будуть дані на ньому. Так само потрібно розуміти, коли відновляться критичні сервіси та які дані будуть доступні, якщо компанія втратить інфраструктуру», — пояснює Сологуб.

Частина цієї інфраструктури може перебувати у хмарі Microsoft або Amazon Web Services, а зв’язок залежати від зовнішнього оператора. Атака на «Київстар» у грудні 2023 року показала наслідки такої залежності: збої зв’язку вплинули, зокрема, на роботу частини банкоматів і платіжних терміналів Ощадбанку. Тому стійкість постачальників і резервні способи продовжити роботу також мають входити до оцінки ризиків.

Чому придбати технологію недостатньо

Навіть захисні функції, вбудовані у хмарні сервіси, потрібно налаштовувати, підтримувати й контролювати. Без відповідальних людей і робочих процесів інвестиції в технології можуть не дати очікуваного результату.

«Навіть найкращий інструмент має бути в руках спеціаліста. Що більше можливостей він дає, то зрілішими мають бути процеси й кваліфікованішою команда, яка ним користується», — наголошує CEO ISSP.

Для середнього бізнесу сформувати таку команду й організувати її постійну роботу непросто. Одним із рішень є керовані сервіси: замовник отримує технології, фахівців і процеси як єдину операційну функцію. Її обсяг, показники якості та порядок взаємодії фіксують у договорі й угоді про рівень сервісу — SLA.

Це можна порівняти з переданням бухгалтерського обліку спеціалізованій компанії. Бізнес отримує своєчасну звітність, а постачальник організовує роботу людей та інструментів. Так само можна забезпечити моніторинг загроз, реагування чи управління вразливостями. Керівництво замовника й надалі визначає пріоритети та приймає рішення щодо бізнес-ризиків.

ISSP поєднує сервіси на власних платформах з індивідуальними проєктами: кероване виявлення загроз і реагування (MDR), центр моніторингу та реагування як послуга (SOCaaS), навчання, управління вразливостями й безпековими налаштуваннями. Компанія інтегрує технології, вибудовує процеси та готує команди. Її тренінговий центр понад десять років проводить авторизовані курси від міжнародних навчальних вендорів з кібербезпеки.

Як змінюється український ринок

Війна змінила структуру попиту. За спостереженнями Сологуба, частина великих промислових підприємств скоротила обсяги проєктів. Водночас серед клієнтів ISSP збільшується кількість середнього та великого бізнесу з інших галузей. Компанії все частіше шукають технології разом із супроводом і доля продажу професійних сервісів та керованих продуктів зростає.

Разом із тим, збільшується кількість міжнародних програм розвитку. Для прикладу, у грудні 2024 року, за перший рік роботи Талліннського механізму його учасники зібрали €200 млн для кіберзахисту цивільної інфраструктури України. ISSP, за словами її CEO, реалізує багато проектів в межах міжнародних програм по захисту критичної цивільної інфраструктури та підготовки фахівців.

В огляді DataDriven за ініціативою EBA та IT Ukraine український ринок у 2024 році оцінено у $138 млн, польський — у $800 млн. Польща має й значно більшу економіку. Умовний розрахунок за цими оцінками та даними Світового банку дає для України приблизно 20% зростання, якби частка ринку у ВВП зрівнялася з польською. Це орієнтир, а подальше збільшення залежатиме від відновлення економіки та інвестицій у захист.

Сологуб бачить тут довгострокову інвестиційну можливість: попри воєнний ризик, розвиток продуктів і команд уже сьогодні готує компанії до майбутнього попиту. Європейська інтеграція та післявоєнне відновлення, на його думку, здатні посилити цей процес.

Як українська експертиза працює за кордоном

Український досвід протидії атакам привертає міжнародну увагу. Проте якість конкретного продукту чи сервісу потрібно доводити. Світові гравці мають сильні дослідницькі команди та значні ресурси, нагадує Сологуб. Клієнт оцінює розуміння його потреб і здатність виконати зобов’язання.

За даними компанії, ISSP виконала близько двох тисяч проєктів для багатьох сотень клієнтів. Власними продуктами та керованими сервісами користуються кілька десятків клієнтів в Україні, близько десяти в Європі та кілька у США.

Один із прикладів — швейцарська компанія у сфері медичних технологій, HealthTech. ISSP вже п’ятий рік надає їй SOC-сервіси для всієї інфраструктури, включно із середовищами розробки та роботи цифрових сервісів. Коли клієнт відкрив офіс у США, співпраця розширилася разом із його бізнесом.

«Ми не переслідуємо агресивні цінові практики для виходу на ринок», — говорить Сологуб. ISSP робить ставку на експертизу, якість продуктів і результати проєктів. Показником довіри компанія вважає тривалі відносини та поновлення співпраці.

У 2024–2025 роках ISSP змістила основний фокус міжнародного розвитку зі США на Європу. Наразі компанія переважно працює із замовниками напряму, а з 2027 року планує системно розбудовувати партнерські канали для низки продуктів.

Цей напрям збігається з посиленням уваги ЄС до технологічного суверенітету: контролю над даними, хмарною інфраструктурою, AI та критичними технологіями. Єврокомісія визначає зменшення залежності від постачальників поза ЄС як один із пріоритетів. На тлі змін у політиці США, Сологуб бачить у цьому додаткову можливість для українських розробників і сервісних компаній.

Його стратегічна амбіція — щоб Україна стала для Європи вагомим постачальником кібербезпекових рішень та експертизи, подібно до ролі ізраїльської індустрії на американському ринку. ISSP пов’язує це з розвитком власних технологій і партнерств.

Чому захист має бачити поведінку

Штучний інтелект допомагає і захисникам, і зловмисникам швидше аналізувати інформацію, розробляти інструменти та виконувати завдання. Водночас самі AI-системи стають об’єктами атак.

За даними CrowdStrike Global Threat Report 2026, 82% виявлень у 2025 році не були пов’язані із застосуванням шкідливого ПЗ. Це статистика спостережень CrowdStrike, а не всіх інцидентів у світі. У тому самому звіті середній час переходу кіберзлочинців від першої скомпрометованої системи до інших систем становив 29 хвилин, найкоротший зафіксований — 27 секунд.

Зловмисники користуються викраденими обліковими даними та легітимними інструментами, маскуючи дії під звичайну роботу. Тому важливо виявляти підозрілу поведінку й небезпечні послідовності дій.

Команди захисту мають аналізувати великі обсяги технічних подій і вчасно виділяти загрози. AI-помічники можуть підтримувати аналіз та розслідування у межах керованого процесу з визначеною відповідальністю людей.

ISSP застосовує AI в розробці, звітності й управлінні завданнями. У власній платформі SOC компанія використовує агентні підходи, за яких AI виконує послідовності завдань. Як пояснює Сологуб, одна людина може швидко створити прототип за допомогою AI, але надійний продукт потребує тестування, контролю якості та зрілого процесу розробки.

З чого почати і як побудувати функцію безпеки

Почати можна без великого бюджету: зібрати керівників бізнесових і технічних напрямів, обговорити ризики, визначити відповідальних. Для цього підійде формат ризик-комітету. Працівникам варто запропонувати курси з безпечної роботи з поштою, паролями та пристроями, керівникам підрозділів — підготувати короткі правила для щоденних завдань.

Далі — настільна кризова симуляція. Керівництво, ІТ, безпека, юристи й комунікаційна команда розбирають сценарій зупинки сервісу, шифрування даних або вимагання. Вправа допомагає з’ясувати, хто ухвалює рішення, якої інформації бракує та що змінити у планах відновлення. Згодом її варто повторити.

Для компаній, яким потрібна допомога у створенні або розвитку функції безпеки, ISSP пропонує CISO as a Service — зовнішнє керівництво інформаційною безпекою. За даними компанії, таким сервісом користуються вже достатньо клієнтів, більше десятка, як в Україні так і Європі, і їхня кількість зростає.

Замовник отримує досвідченого керівника за підтримки проєктного офісу, інженерної команди та необхідних технологій. CISO разом із бізнесом визначає ризики, готує стратегію й план захисту. Проєктна команда організовує впровадження, інженери налаштовують технічні засоби, а CISO координує роботу й оцінює, як вона зменшує ризики.

Для CEO результатом має бути зрозуміла картина: які ризики компанія приймає, які зменшує, хто за це відповідає та як перевіряється готовність до інциденту. Саме так кібербезпека стає частиною щоденного управління бізнесом.