Не дзвони мені більше, не дзвони. Що заборонено і дозволено робити колекторам за новим законом

колектор, закон про захист боржників, прострочення по кредиту
Фото: Getty Images

Є надія, що новий закон про захист боржників зупинить свавілля з вибиванням боргів кредиторами і колекторськими компаніями.

Більше 2 тис. скарг на дії колекторів отримав протягом другої половини 2020 року Національний банк України.

Колекторські компанії, так само як і інші небанківські фінансові установи, потрапили під опіку НБУ з 30 червня минулого року після ліквідації Нацкомфінпослуг. Відповідно, скаржитися на зловживання, допущені у процесі вибивання боргів колекторськими або мікрофінансовими компаніями, тепер потрібно Нацбанку по електронній пошті або гарячій лінії.

Як уточнюють в НБУ, значна частина таких звернень повідомляє про порушення прав споживачів — агресивну поведінку колекторів, неправильну обробку персональних даних та їх розповсюдження.

Наболіле питання свавілля вибивайлів боргів покликаний вирішити ухвалений Верховною Радою 19 березня 2021 року Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості". Якщо коротко, то це закон про захист боржників.

"До його прийняття процес врегулювання простроченої заборгованості у позасудовому порядку існував поза межами правового поля. Не були закріплені ні нормативне визначення колекторської компанії, ні порядок взаємодії таких компаній з боржниками", — зазначає Денис Шевчук, юрист юридичної компанії ВОЛХВ.

Облік і контроль: для чого потрібен Реєстр колекторських компаній

Відповідно до закону, колекторська компанія — це юридична особа, зокрема фінустанова, включена до Реєстру колекторських компаній. В інтересах кредиторів на підставі договору з ними колектори займаються врегулюванням простроченої заборгованості. Йдеться про дії, спрямовані на погашення у позасудовому порядку простроченої заборгованості за договором про споживчий кредит.

У законі передбачено право боржника звернутися в суд з позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі врегулювання простроченої заборгованості

Закон про захист боржників покликаний обмежити доступ до ринку недобросовісних гравців. Як уточнюють у Нацбанку, з цією метою закон створює "поріг для входу на ринок". Компанії, які збираються займатися колекторською діяльністю, будь-то фінустанови з ліцензією на надання фінпослуг або звичайні юрособи, повинні зареєструватися у Реєстрі колекторських компаній, який веде НБУ. Зі свого боку кредитодавці — банки або фінансові компанії — зможуть залучати для роботи з боржниками тільки ті компанії, які є в Реєстрі.

Для включення до Реєстру юрособа повинна відповідати низці вимог. У числі власників таких компаній не можуть бути особи з судимістю за кримінальні правопорушення, резиденти держави-агресора, зареєстровані на окупованій території, із зіпсованою діловою репутацією. Але, як зазначає Денис Шевчук, такі люди зможуть керувати компаніями через підставних осіб, на яких фіктивно оформлено право власності. На думку Ростислава Кравця, адвоката, старшого партнера АК "Кравець та Партнери", обійти формальні обмеження закону легко за рахунок реєстрації сотні компаній, які перебуватимуть у "сірій зоні" правовідносин.

Втім, нічого катастрофічного не прогнозується.

"У НБУ достатньо повноважень і можливостей по регулюванню і впливу на колекторів. Наразі Нацбанком ще не прийняті підзаконні нормативні акти, які детальніше регулюватимуть колекторську діяльність. Але, впевнений, це час недалекого майбутнього", — резюмує Дмитро Куцевол, адвокат, партнер АО "Ассирія".

Хто за ким стежить і як повинен спілкуватися колектор

У прийнятому законі про захист боржників прописаний алгоритм допустимих дій при врегулюванні заборгованості та докладний список заборонених кроків. Ці правила поширюються не тільки на колекторські компанії, але і на будь-яку іншу установу, яка займається врегулюванням простроченої заборгованості.

Наприклад, тепер представник колекторської компанії зобовʼязаний під час першого контакту із споживачем повідомити своє імʼя, назву компанії, контакти для звʼязку, правову підставу взаємодії, розміри боргу і штраф за прострочення. Адже досі часто зʼясувати у вимагачів боргів, від імені якої компанії вони діють і де знаходиться їх офіс, було неможливо.

Регулювання правовідносин у трикутнику банк — колектор — позичальник вигідне всім, оскільки привносить порядок замість хаосу

адвокат, партнер АО "Ассирія"
Дмитро Куцевол

Денис Шевчук підкреслює, що на вимогу боржника або його представника колекторська компанія зобовʼязана протягом пʼяти днів після першої взаємодії надати документи, що підтверджують озвучену нею інформацію, включаючи детальний розрахунок простроченої заборгованості та інших платежів по кожному періоду з обґрунтуванням їх нарахування. До надання цих документів колектор не матиме права на повторну взаємодію з боржником.

Як зазначає Шевчук, колекторські компанії також зобовʼязані фіксувати за допомогою технічних пристроїв кожну безпосередню взаємодію з боржником, попередивши його про це. Тобто всі маневри будуть записані для можливої майбутньої перевірки з боку Нацбанку.

НБУ зазначає, що банки і фінансові компанії зобовʼязані контролювати, як залучені ними колектори дотримуються етики поведінки. Адвокат, партнер ЮК AS Legal Віталій Швець уточнює, що кредитори будуть зобовʼязані повідомляти Нацбанку про укладення договору з колекторською компанією, контролювати дії залучених колекторів, давати їм рекомендації щодо усунення порушень, розривати з ними договори в односторонньому порядку у разі виключення з Реєстру колекторських компаній або виявлення фактів порушення вимог до етичної поведінки.

дзвонять колектори, прострочена заборгованість, колл-центри
Закон про захист боржників забороняє колекторам телефонувати ночами, використовувати погрози і шантаж, ходити додому і на роботу до боржників без їх згоди

Втім, банки не у захваті від покладених на них обовʼязків.

"Оскільки НБУ виступає реєстратором і включає колекторські компанії до Реєстру, то він і повинен їх контролювати, а не покладати частину своїх функцій на банк або нового кредитора, — вважає Віктор Діденко, заступник голови правління Глобус Банку. — З огляду на те, що банк часто вже не передає колекторській компанії кейс проблемної заборгованості, а продає і поступається правом вимоги по кредитах, розірвання договору як засіб впливу на колектора виглядає необгрунтованим і невигідним банку". Тобто питання роботи колекторів з викупленими у банків портфелями вимагає додаткових уточнень.

Для НБУ одним з головних джерел інформації про гріхи колекторів стають скарги громадян.

"Нацбанк розглядатиме кожне звернення, перевірятиме викладені факти, звертатиметься до колекторських компаній, кредитодавців або нових кредиторів за розʼясненнями. НБУ перевірятиме, чи достатні заходи вживають кредитори для контролю за поведінкою колекторів. А у разі виявлення порушень НБУ зможе застосовувати заходи впливу не тільки до колектора, а й до кредитодавця", — пояснюють у прес-службі регулятора.

Порушників каратимуть штрафами. За недотримання вимог до взаємодії з боржником штраф становить від 3 тис. до 6 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис. до 102 тис. грн на початок квітня 2021 року). А за співпрацю з колектором, не включених до Реєстру, кредитору загрожує штраф від 5 тис. до 8 тис. неоподатковуваних мінімумів (від 85 тис. до 136 тис. грн).

Проштрафленого колектора НБУ може вивести з ринку.

"Санкція у вигляді виключення з Реєстру буде дуже чутлива для колекторських компаній, оскільки її застосування позбавляє можливості продовжувати роботу, — висловлює впевненість Дмитро Куцевол. — Це буде стримувати колекторські компанії та їх працівників від незаконних дій — хамства, нічних дзвінків та іншого". Співрозмовник Фокуса також передбачає, що після виключення з Реєстру колектори зможуть працювати "в чорну", але замовники колекторських послуг навряд стануть співпрацювати з подібними компаніями, і з часом ринок витіснить недобросовісних гравців.

Жертви свавілля колекторів також можуть покарати кривдника. Адже у прийнятому законі передбачено право боржника звернутися в суд з позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

Новий рядокна захист прав споживачів

"Раніше умовами договорів про споживче кредитування не був прописаний порядок залучення кредиторами колекторських компаній для врегулювання простроченої заборгованості, — розповідає Денис Шевчук. — У таких договорах не передбачалася обовʼязкова згода позичальника на залучення кредитором колекторських компаній, що робило боржників юридично незахищеними у стосунках з такими компаніями".

Контроль за колекторами відтепер здійснює НБУ, який може викреслити порушників з Реєстру, змусивши піти з ринку назавжди

Після вступу в силу нового закону всі кредитори будуть зобовʼязані інформувати позичальників про можливі наслідки невиконання зобовʼязань, зокрема про залучення колектора. Тобто відповідна інформація зʼявиться у кредитних договорах.

Однак у юристів виникають питання щодо старих кредитних договорів. Адже вони, як правило, не містять інформації про право кредитора залучати колекторів, але у не мають на увазі заборону на роботу з колекторською компанією, якщо тільки це не прописано у договорі. "Закон не застосовується до договорів, укладених раніше, а для нових кредитів відкривається можливість прямо у договорі надати дозвіл колекторам фактично тероризувати клієнтів та поширювати про їхню заборгованість інформацію, — вважає Ростислав Кравець. — Тому колектори як застосовували агресивну практику стягнення боргів, так і застосовуватимуть її".

Денис Шевчук радить позичальникам самостійно ініціювати внесення змін до чинних договорів про споживче кредитування для приведення їх у відповідність з прийнятим законом.

На ринку кредитування навели порядок

Нацбанк як регулятор вітає закон про захист боржників. Реакція ж банків переважно позитивна або нейтральна.

"Ухвалення цього закону позитивно вплине на ринок кредитування, оскільки кожен позичальник знатиме, що навіть при порушенні умов договору, його права і свободи захищені законом від нестерпних колекторів, а інформація про грошові зобовʼязання не стане відома оточуючим", — говорить Віктор Діденко. На думку співрозмовника Фокуса, врегулювання проблемної заборгованості стане законнішим і сприятиме формуванню позитивного ставлення громадян до кредитів.

"Закон хоч і звужує можливості банків щодо повернення боргів за допомогою залучення колекторів через обмеження прав останніх, але у ситуації, що склалася, регулювання правовідносин у трикутнику банк — колектор — позичальник, вигідно всім, оскільки привносить порядок замість хаосу", — відзначає Дмитро Куцевол.

КОЛЕКТОР, РУКИ ГЕТЬ!

колектор, прострочення по кредиту, дзвонять колектори що робити
Колектор зобов'язаний під час першого контакту зі споживачем повідомити своє ім'я, назву компанії, контакти для зв'язку, правову підставу взаємодії, розміри боргу і штрафу за прострочення

Як дозволено колекторам і кредитодавцям взаємодіяти з боржниками:

  • Через безпосередню взаємодію (телефонні та відео- переговори, особисті зустрічі). Проведення особистих зустрічей можливе виключно з 9:00 до 19:00 за умови, що боржник не заперечує проти зустрічі та попередньо дав згоду (по телефону або письмово)
  • Через передачу текстових, голосових та інших повідомлень за допомогою засобів телекомунікації, зокрема шляхом використання програмного забезпечення або технологій
  • Через направлення поштових листів з позначкою "Вручити особисто" за місцем проживання або перебування, або ж за місцем роботи фізособи

Що робити кредитодавцям і колекторам заборонено

  • Загрожувати життю, здоровʼю, діловій репутації. Шантажувати
  • Вводити в оману щодо простроченої заборгованості та наслідків
  • Загрожувати судом, адміністративним і кримінальним переслідуванням
  • Називати себе представниками влади
  • Турбувати вночі (з 20:00 до 9:00), у вихідні, неробочі, святкові дні
  • Взаємодіяти з боржником частіше двох разів на добу
  • Приховувати свої контакти (номер телефону, поштову адресу, електронну пошту)
  • Використовувати автоматичний додзвон більше 30 хв. на добу
  • Розміщувати на конвертах або у повідомленні зображення, які містять загрозу, написи "виконавчий документ", "рішення про стягнення", "повідомлення про виселення" і найменування органів влади
  • Повідомляти про наявність заборгованості третім особам
  • Змушувати третіх осіб виконувати зобовʼязання за боржника, якщо це не передбачено у договорі або законодавстві
  • Вимагати сплатити заборгованості іншим способом, ніж передбачено у договорі або законодавстві
  • Зустрічатися з боржником без попереднього узгодження