Іноземні фонди хочуть втрутитися в діяльність новоствореного Бюро економічної безпеки

Нещодавно було обрано керівника новоствореного органу, який має займатися боротьбою й протидією економічній злочинності в Україні. Ним став Вадим Мельник, що раніше займав посаду голови Державної фіскальної служби.

Бюро економічної безпеки – це ключовий орган у розподіленому з ДФС тріумвіраті ДПС, ДМС і БЕБ, де перша структура має займатися адмініструванням і збором податків, друга – провадити ті самі дії в сфері митниці, а третя – займатися аналітичною та слідчою роботою в сфері протидії економічним злочинам.

Після обрання й призначення Мельника головою БЕБ у ЗМІ почала з'являтися негативна інформація про хід проведення конкурсу й про обраного керівника, що лунала з вуст громадських структур та експертів, які фінансуються з боку іноземних фондів.

Давайте спробуємо розкласти ситуацію по поличках.

З 2014 року чимало державних органів в Україні реформувалися й створювалися за сприяння міжнародних партнерів та експертів – НАЗК, НАБУ, ГПУ, АРМА, Антикорупційний суд.

Потреба створення Бюро економічної безпеки як назрівала роками в Україні – якщо розібратися, то концепти такого органу з'являлися з 2013 року, а ідеї зароджувалися за пізнього періоду президентства Кучми, – так і була зумовлена меморандумом із Міжнародним валютним фондом, підписаним у 2020 році.

Зрештою взимку 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про бюро економічної безпеки", який був підписаний президентом Зеленським 22 березня, а вже 12 травня Кабінет міністрів прийняв постанову, що запустила процес створення БЕБ. У підсумку наприкінці серпня конкурсна комісія обрала директора Бюро економічної безпеки.

Якщо уважно моніторити й слідкувати за інформаційним полем, можна побачити, що протягом останнього року представники громадськості, які отримують фінансування від іноземних фондів, спрямоване на "сприяння та розвиток демократії й відкритості суспільства", не здійснювали жодних дій для пришвидшення прийняття закону про БЕБ, не анонсували рекомендацій із внесення жодних поправок у законопроєкт, публічно не намагалися стати членами комісій з обрання керівника.

Інформприводи та публікації по даній темі з'являлися на сайтах організацій або опинялися там пост-фактум, за результатами подій, які вже відбулися та аж ніяк не несли унікального характеру. Більше того, з боку орієнтованої на закордон громадськості майже не було коментарів із приводу кандидатів – навіть на етапі, коли конкурентів залишилося троє.

Намагання іноземних фондів через фінансово контрольовані установи втрутитися в діяльність новоствореного органу – це загроза економічній безпеці України.

Можна погодитися з тим, що в умовах тотальної корупції органів влади після Революції гідності було нормальним процесом, коли західні союзники на рівні держав допомагали та надавали консультації з створення та функціонування державних органів. До навчання працівників, роботи та співпраці залучалися співробітники FBI.

Тут же мова йде про тиск із боку іноземних фондів, які мають різноманітні джерела фінансування. Фінансування грантових фондів – це, з одного боку, захід із підняття репутації та виконання соціальних обов'язків, а з іншого – спосіб лобіювати власні інтереси.

Час зняти рожеві окуляри й зрозуміти просту істину. Бізнес в усьому світі намагається оптимізувати податки та вчиняє різного роду фінансові правопорушення, об'єм яких залежить від масштабів та можливостей.

У так званих Panama Papers, де засвітився вже колишній президент України, фігурували представники політики та бізнесу з більше ніж 50 країн світу. Україна зараз легалізує статки в криптовалюті, провадить програму пільгового декларування, а головне, стоїть на порозі великої приватизації активів Фондом державного майна. Від загрози приватизації й заволодіння цим майном із боку представників країни-агресора напряму ми убезпечені законодавчо. Для того щоб це не відбулося обхідними шляхами або українські активи не стали інструментом скандалів через використання їх як способу легалізації злочинних коштів, потрібне незалежне Бюро економічної безпеки України, що має працювати в інтересах держави, а не іноземних фондів та кредиторів.