Німеччина хоче скоротити допомогу біженцям: чи торкнеться це українців, — DW (відео)

У Німеччині з 2024 року скоротять виплати всім біженцям, щоб знизити навантаження на місцеві бюджети й скоротити кількість мігрантів, які не шукають роботу, а живуть лише на допомогу. Про це повідомляє Deutsche Welle.

Як пише видання, Німеччина переглядає політику щодо біженців, оскільки багато населених пунктів перевантажені потоком мігрантів. Тому федеральний уряд канцлера Олафа Шольца та прем'єр-міністри 16 земель домовилися про низку заходів щодо зміни політики Німеччини щодо біженців.

DW пише, що, крім скорочення загальних соцвиплат для біженців із нового року, федеральний центр виплачуватиме за кожного шукача притулку в Німеччині загальну суму в розмірі 7500 євро.

"Чи торкнуться ці зміни українців, поки невідомо, оскільки громадяни України, які приїхали від початку війни, отримують таку саму допомогу, як і німці, а не прохачі притулку, й оформляються за статтею про тимчасовий захист", — наголошує медіа.

DW пояснює, що зараз обробка заяви про надання притулку займає в середньому від 6 до 18 місяців. Після закінчення 18 місяців заявники отримували, як правило, вищі пільги. Тепер цей поріг, пише видання, буде збільшено до 36 місяців.

"Доти застосовуватиметься знижена ставка в розмірі 410 євро (близько 440 доларів США) на місяць. Такі пільги як харчування в державному житлі компенсуються", — додає DW.

Після того, як подані зміни набудуть чинності, це може зменшити "привабливість німецької держави як країни загального добробуту", наголошує міністр фінансів Крістіан Лінднер.

"Водночас це може призвести до економії в 1 мільярд євро, що полегшить тягар штатів і муніципалітетів", — написав він у соцмережі Х (Twitter).

Важливо

Понад 40 тисяч на місяць: які виплати отримують українські біженці в Європі

Міграційна політика Німеччини — яка ситуація зараз

Відсутність готівкових розрахунків

Наразі дорослі, які проживають в установах первинного прийому, отримують харчування за місцем проживання, а також додатково максимум 150 євро (приблизно 160 доларів США) на місяць кишенькових грошей на особисті потреби, як-от телефонні картки, туалетні засоби або проїзні квитки. Ці кишенькові гроші закріплені законом, і Конституційний суд постановив, що вони не можуть бути довільно зменшені.

Однак спеціальна робоча група з 2024 року почне впроваджувати платіжні картки замість готівкових розрахунків. Такі дебетові картки використовуються в інших країнах, наприклад, у Франції. Замість готівки біженці отримають картку, на яку соціальні органи регулярно переказуватимуть допомогу, якою можна буде розплачуватися за покупки в супермаркетах. Однак зняти готівку з картки неможливо.

Прикордонний контроль

Прикордонний стаціонарний контроль, запроваджений у жовтні на кордонах із Польщею, Чехією та Швейцарією, збережеться протягом тривалого часу. Біженців, які хочуть приїхати в Німеччину з інших країн ЄС, за можливості відправлятимуть назад безпосередньо в ці країни. Тому планується провести перевірки до того, як біженці досягнуть кордону з Німеччиною. В Польщі це вже відбулося.

Процедури надання притулку

До шести місяців прискоряться процедури надання притулку. Країни ЄС, зокрема, хотіли б, щоб ці процедури відбувалися за межами Європи, наприклад, в Африці. Однак існують серйозні юридичні проблеми та сумніви щодо реальності такої пропозиції.

Одноразова виплата

Одноразова виплата становитиме 7500 євро на кожного біженця на рік, незалежно від того, звідки спрямовують фінансування — від держави або федерального уряду. Наразі близько 220 000 мігрантів подали первинну заяву про надання притулку. А ось із 1 мільйона українських біженців, що рятуються від війни, дедалі більше наразі реєструються владою для розміщення в держави, підкреслює DW.

Проблема житла

По всій Німеччині мери та районні ради заявляють, що більше не знають, де розмістити біженців, які розподіляються між ними за фіксованою формулою розподілу. Міста й муніципалітети вже давно просять про підтримку з житлом, починаючи від спрощення юридичних процедур і закінчуючи збільшенням програм соціального житла. Однак відсутність житла — лише один із чинників. Також спостерігається нестача адміністративного персоналу, бракує місць у дитячих садочках і школах, на мовних курсах і в консультаційних службах для травмованих біженців.

Депортація

Наприкінці жовтня уряд підготував законопроєкт про збільшення кількості депортацій — наразі в Німеччині проживає близько 250 000 осіб, яким було відмовлено в наданні притулку. Деяких людей, повідомляє видання, влада просто не може вистежити. Але сьогодні 200 000 із цих людей не можуть бути репатрійованими, оскільки або немає країни, яка бажає їх прийняти, або країна їхнього походження є зоною бойових дій, або в них самих є серйозні проблеми зі здоров'ям, які неможливо вилікувати в країнах походження.

Важливо

У Німеччині спростять працевлаштування біженців: що зміниться для українців

Нагадаємо, 29 вересня стало відомо, що Європейський Союз подовжив тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2025 року. Міграційна служба України попросила уряди інших держав не інтегрувати українських біженців, оскільки в майбутньому вони не захочуть повертатися на Батьківщину.