Головні тренди управління ланцюгами постачання: пояснює економістка Людмила Перунська

Це змусило переглянути підходи до побудови ланцюгів постачання та прискорило впровадження технологічних рішень, які ще п'ять років тому здавалися футуристичними.

Цифровізація як відповідь на непередбачуваність

Людмила Перунська — досвідчена економістка з майже 8-річним стажем, спостерігає за трансформацією галузі з позиції практика, який щодня працює з реальними викликами промислового виробництва.

На її думку, одним з найпомітніших зрушень у сфері управління матеріально-технічними ресурсами стало масове впровадження цифрових інструментів. Якщо раніше планування закупівель відбувалося на основі історичних даних та досвіду менеджерів, то зараз провідні підприємства використовують системи управління ланцюгами постачання (Supply Chain Management), які інтегрують інформацію від постачальників, виробництва, складів та транспортних служб у режимі реального часу.

«Цифровізація — новий стандарт ефективності», — зазначає Людмила Перунська.

«Людмила Перунська належить до тієї рідкісної категорії економістів, які мислять системою постачання як цілісним управлінським механізмом. Її робота вирізняється здатністю поєднувати економічні розрахунки, цифрові інструменти та виробничу реальність, що робить такі рішення стійкими навіть у кризових умовах», — зазначає експерт з управління ланцюгами постачання, який співпрацює з промисловими підприємствами в Україні та ЄС.

Прогнозна аналітика замість реактивних рішень

Традиційний підхід до управління ресурсами будувався на принципі реагування: матеріали закуповувалися, коли виникала потреба, а постачальників шукали у момент дефіциту. Такий підхід працював в умовах стабільного ринку, але виявився неефективним у періоди турбулентності.

Сучасні системи використовують прогнозну аналітику на основі штучного інтелекту. Вони обробляють дані про минулі закупівлі, сезонні коливання попиту, макроекономічні показники, геополітичні ризики та навіть погодні умови, щоб передбачити майбутні потреби у матеріалах з точністю до 90-95%.

«Майбутнє управління МТР належить тим, хто вміє працювати з даними швидше за зміни ринку», — підкреслює Людмила.

Під час російського вторгнення у 2022 році логістичні ланцюги по всій Україні опинилися під загрозою, через блокування ключових транспортних маршрутів (доріг, залізниці, портів) та руйнування складської та транспортної інфраструктури виник дефіцит критично важливих ресурсів, оскільки спостерігалась проблеми з постачанням сировини, комплектуючих та пального, відбулося зростання цін через спекулятивні закупівлі та обмежену пропозицію. Компанії та державні структури були змушені запроваджувати нові механізми прогнозування та управління запасами, і ті підприємства, які мали налаштовані прогнозні системи, змогли швидше знайти альтернативних постачальників та перебудувати маршрути. Ті, хто працював вручну, втратили місяці на пошук рішень щодо відновлення процесу виробництва.

На підприємстві, де працювала Людмила, впроваджено практику прогнозування на основі даних попередніх п'яти років. Модель враховує виробничі плани, історію цін на сировину, інфляційні очікування та сезонність. Це дозволило сформувати довгострокові контракти з постачальниками на більш вигідних умовах та уникнути спекулятивних цін у періоди дефіциту.

Сталість як конкурентна перевага

Європейський Зелений Курс (European Green Deal) вже довгий час змінює правила роботи для всіх компаній, що планують співпрацювати з ЄС. Вимоги до екологічності торкаються як виробництва, так і управління ресурсами: скорочення відходів, повторне використання матеріалів, зниження вуглецевого сліду логістики.

Для української промисловості це виклик, але й можливість. Підприємства, які впроваджують сталі практики управління матеріально-технічними ресурсами, отримують доступ до європейських ринків та міжнародного фінансування.

«Стійкі практики — необхідність для конкурентоспроможності в Європі», — коментує Людмила Перунська.

Інновації у будівельній та виробничій галузях

Будівельна та виробнича галузі мають різну специфіку управління ресурсами, але обидві активно впроваджують технологічні новинки.

У будівництві набирає обертів концепція "just-in-time delivery" — доставка матеріалів точно у момент, коли вони потрібні на об'єкті. Це знижує витрати на зберігання та зменшує ризик крадіжок або пошкоджень матеріалів на будмайданчику.

У виробництві фокус зміщується на вертикальну інтеграцію ланцюгів постачання. Великі компанії створюють власні центри логістики, які контролюють весь цикл, від закупівлі сировини до доставки готової продукції клієнту. Це дає можливість оперативно реагувати на зміни попиту та знижує залежність від зовнішніх логістичних операторів.

Людмила Перунська відзначає ще один важливий напрямок — блокчейн у логістиці. Технологія дозволяє створювати прозорі ланцюги постачання, де кожен етап фіксується у децентралізованій базі даних. Це знижує ризики підробки документів, корупції та помилок у документообігі. Пілотні проєкти у цій сфері запускають компанії у Швеції та Нідерландах.

Рекомендації щодо впровадження економії

На основі аналізу міжнародних практик та власного досвіду Людмила Перунська сформулювала кілька ключових кроків для українських підприємств, які прагнуть оптимізувати управління МТР.

1. Потрібно зрозуміти, скільки часу і грошей витрачається на кожен етап ланцюга постачання: пошук постачальників, узгодження умов, закупівлю, транспортування, зберігання, облік. Часто виявляється, що до 30% витрат — це неефективні процеси, які можна спростити або автоматизувати.
2. Не обов'язково одразу інвестувати в дорогі корпоративні системи. Можна почати з простих рішень: електронні таблиці з макросами для автоматизації розрахунків, хмарні сервіси для спільної роботи з постачальниками, мобільні додатки для обліку складських операцій. Навіть такі кроки дають відчутний ефект.
3. Нові технології працюють лише тоді, коли люди вміють ними користуватися. Варто організовувати тренінги з основ аналітики даних, роботи з цифровими платформами, прогнозування попиту. Інвестиції у знання окуповуються швидше за інвестиції в обладнання.
4. Замість короткострокових угод краще будувати довгострокові відносини, де обидві сторони зацікавлені в успіху. Це дає можливість отримувати кращі ціни, пріоритет у постачанні під час дефіциту та гнучкі умови оплати.
5. Потрібно регулярно аналізувати показники: швидкість обороту запасів, точність прогнозів, відсоток невиконаних замовлень, витрати на логістику. Це дозволяє вчасно виявляти проблеми та коригувати стратегію.

Людмила Перунська впевнена, що навіть у складних умовах можливо впроваджувати світові стандарти управління ресурсами. Головне — розуміти напрямки руху галузі та поступово адаптувати кращі практики до українських реалій. Сучасне управління матеріально-технічними ресурсами — це створення систем, які роблять підприємство стійкішим до шоків, ефективнішим у витратах та більш конкурентоспроможними на міжнародних ринках.