Як підвищити ефективність команд на 50% і при цьому подолати світову кризу – Team Lead Сергій Клименко розробив методику управління, яка протистоїть Great Resignation
У 2021 році американський ринок праці пережив безпрецедентне потрясіння. За цей один рік понад 47 мільйонів працівників добровільно звільнилися – явище отримало назву Great Resignation, або Велике Скорочення. Таку ж тенденцію на собі відчули й інші розвинені країни: Німеччина, Японія, Велика Британія. Медицина й IT-галузь опинилися в епіцентрі цього процесу: за даними LinkedIn, плинність кадрів серед технічних спеціалістів у США досягла рекордних показників, а вартість заміни одного senior-розробника оцінювалася від 50 до 200 відсотків його річної зарплати.
Економічні та соціальні науки поки не дають обґрунтування, що призвело Америку до Великого Скорочення. Герой цього матеріалу – Сергій Клименко, Team Lead компанії Lohika, безпосередньо спостерігаючи ці процеси в американських компаніях, дійшов власного висновку: працівники залишають свою роботу через відчуття стагнації, ігнорування їхніх зусиль і психологічний дискомфорт. Як тімлід із шістьма підлеглими, Сергій побачив ризик і змінив принцип керування командою – з контролю процесів на відстеження емоційного стану кожного працівника. Разом із Сергієм розбираємось, якими суто психологічними інструментами йому вдалося покращити операційні показники команди, яка працює повністю віддалено.
Криза типових підходів до управління командою
Більшість методологій управління в IT – Agile, Scrum, OKR – зосереджені на так званих артефактах: задачах, метриках, швидкості виконання завдань, мітингах. Вони вимірюють реальний результат роботи девелоперів, але не проводять кореляції між фактичними результатами труда та емоційним станом девелоперів, їхнім ставленням до проєкту та мотивацією. Управлінський фреймворк, розроблений Сергієм, сфокусований саме на цьому – в нього закладені інструменти когнітивістики та нейробіології, що дозволяють відстежувати рівень залученості кожного девелопера і підтримувати психоемоційну безпеку для всієї команди. Сергій Клименко зібрав знання з численних курсів з управління людьми та основ психології у систему управління, де звичні ролі "підлеглий — керівник" кардинально змінюються.
"В структурі лідерства Resonance Leadership, яку я розробив спеціально для управління розподіленими командами, тімлідер перестає бути контролюючою фігурою, що тільки каже, як робити і що робити. Натомість керівник допомагає інженеру розвинути власну здатність вирішувати проблеми і нести повну відповідальність за свої рішення – одне тільки це створює здоровий клімат у команді", – ділиться Сергій Клименко.
Індивідуальний підхід у великих командах
Фреймворк Сергія Клименка побудований на очевидній ідеї: коли співробітник працює без тиску, у стані психологічної безпеки, його когнітивні здібності й продуктивність зростають автоматично. Практично Resonance Leadership реалізується через психологічні інструменти, кожен з яких спрямований на усунення конкретного джерела дискомфорту для всіх співробітників.
"Для кожного девелопера я створюю унікальний роадмап, де враховуються два параметри: технічний бекграунд спеціаліста і психотип реакції на стрес. Після аналізу слабких та сильних сторін формується навчальний план з точковим заповненням конкретних прогалин у скілах. А з психологічної точки зору – відстежую реакцію на стрес і відповідно до неї (боротьба, заціпеніння, замикання в собі) переформульовую завдання за допомогою когнітивних інструментів", – коментує спеціаліст і наводить приклад: досвідчений senior-розробник постійно сперечався стосовно архітектури продукту, затримуючи фінальний реліз. Сергій не пушив його, не знецінював його фідбек і не відмахувався, а переформатував взаємодію з "Ми робимо так, і все" на "Напиши покроковий гайдлайн, як би ти зробив код для цього модуля і чому він кращий за попередній варіант". Людина отримала визнання свого бачення процесів, а команда змогла рухатися далі.
Сергій також перетворив регулярні міти на повноцінні сесії дослідження мотивації. Скарги розробників вислуховуються повністю – до моменту, поки людина не називає справжню причину незадоволення.
"Як це відбувається: наприклад, розробник поскаржився на legacy-код. Після кількох запитань "А що ще?" і суто технічних відповідей на них, він зізнався, що боїться застрягти на одному проєкті і зупинитися у професійному розвитку. Я призначив виконання задач, які потребували набуття нових знань і нестандартного підходу".
Актуально не лише для IT
Сергій Клименко продемонстрував, як емоційна залученість команди в продукт, сильна мотивація та відчуття значущості впливають на економіку компанії. За 2021 рік його команда показала зростання швидкості розробки на 50% порівняно з попереднім роком. За даними State of Agile Report, середнє зростання продуктивності команд при впровадженні Agile-практик становить 25-30% – і це за умови офісної роботи. Команда Сергія досягла вдвічі більшого результату в повністю віддаленому форматі роботи.
Фреймворк Resonance Leadership – відповідь одного інженера на виклики глобальної економіки. Опитування, що провів Tanner Institute у 2020 році, показало, що 79% працівників, які звільнилися, зробили це через відсутність визнання їхньої роботи, а дослідження Glassdoor (2015) зазначає, що зарплатня не входить навіть у топ-3 мотиваторів, що змушують людей залишатися на роботі більше ніж на 2 роки. Інші дослідження підкріплюють цю думку і кажуть навіть більше: серія експериментів, проведених дослідником Деном Аріелі, довела, що люди готові працювати майже безкоштовно, якщо бачать у своїй роботі сенс, і відмовляються від роботи навіть за гідну оплату, якщо відчувають, що їхні зусилля ігноруються.
В умовах дефіциту високотехнологічних кадрів у всьому світі, зокрема у США, фреймворк Сергія – це масштабований та результативний інструмент збереження інтелектуального капіталу, і не тільки в IT. Медицина, освітні послуги, фінансова сфера – його методологію можливо адаптувати до будь-якої галузі економіки.
"Велике Скорочення долається створенням цінностей, повагою, культурою роботи в команді – Resonance Leadership створює саме таке середовище. Це дає економічну вигоду компанії, додаткову цінність продуктам, держава отримує більше податків. Врешті-решт, від людяного ставлення ніхто не програє і ніхто нічого не втрачає", – підсумовує Сергій.