"Українці купують стиль життя, а не квадратні метри": як війна змінила вибір житла в країні (відео)

Час, коли покупці орієнтувалися насамперед на престиж локації та площу квартири, минув. Сьогодні ключовими стали безпека, енергоефективність, автономність і функціональність житла. Після блекаутів, зростання тарифів та постійних безпекових ризиків українці дедалі частіше обирають не просто квадратні метри, а готовий сценарій комфортного життя.

Зміна запитів покупців змушує трансформуватися і ринок девелопменту. Забудовники дедалі частіше інтегрують у свої проєкти автономні системи живлення, укриття, енергоощадні технології та розвинену внутрішню інфраструктуру.

Про те, як змінюються пріоритети покупців та яким буде житло майбутнього, Фокус поспілкувався з керівницею департаменту продажів київського офісу Greenville Сусанною Караханян.

Попит на "стиль життя", а не квадратні метри

Сьогодні покупці дедалі рідше розглядають житло лише як набір квадратних метрів. Важливішим стає комплексне середовище для життя з гарними інфраструктурою, сервісами та можливостями для роботи й відпочинку.

Читайте також: Не квадратні метри: що насправді сьогодні купують українці разом із квартирою

"Саме тому оселя повинна відповідати усім сценаріям сучасного життя у великому місті з притаманними йому динамікою та наповненням. "Ідеальний формат житла" для молоді та сімей суттєво змінився під впливом гнучкої зайнятості, урбанізації та економічних факторів. Молодь дедалі частіше обирає компактні квартири або студії з продуманою ергономікою, віддаючи перевагу локації, інфраструктурі та можливості працювати дистанційно. Натомість сім’ї орієнтуються на більш просторі квартири з раціональним зонуванням та чудовою звукоізоляцією, де є окремі кімнати для дітей і робочих зон", — зазначила Сусанна Караханян.

Європланування

Одним із найбільш помітних трендів стало так зване європланування — формат, де кухня поєднана з вітальнею, а спальня залишається окремою.

"У структурі попиту зростає частка європланувань (кухня плюс вітальня та окрема спальня). Якщо 2022 року частка попиту на європланування складала близько 40%, то у 2024 — 50%, а у 2025 — вже 60%", — пояснила експертка.

На популярність таких квартир вплинули одразу кілька чинників. Передусім йдеться про зміни у програмі "єОселя", зростання комунальних тарифів та бажання оптимізувати витрати на утримання житла. Великі квартири стають менш вигідними через складність обігріву та вищі витрати на обслуговування.

"Сформувався тренд на раціональну організацію життєвого простору: менше "зайвих" метрів, більше функціонального використання площі", — зазначила фахівчиня.

Автономність житла стає стандартом, а безпека — новим базовим критерієм вибору

Якщо ще кілька років тому генератори або резервне водопостачання сприймалися як додатковий бонус, то сьогодні вони поступово стають обов’язковою вимогою покупців.

Після масових блекаутів українці значно уважніше оцінюють технічні характеристики житлових комплексів. Енергетична незалежність вже входить до числа головних критеріїв під час вибору житла.

"Третім за популярністю фактором при виборі квартири стала енергетична незалежність — її враховують 42% респондентів", — переконана Сусанна Караханян.

Тепер автономність не є "опцією на майбутнє". У сучасних ЖК дедалі частіше інтегрують дахові котельні, резервні джерела живлення, енергоощадні фасади та утеплені інженерні системи.

"Немає жодної гарантії, що наступна зима буде легшою, ніж минула. Саме тому автономне опалення, генератори, інтегровані сонячні панелі або інші альтернативні джерела енергії — це вже "маст хев" для сучасних житлових комплексів в Україні", — пояснила вона.

Формування житлових ком’юніті

Покупці дедалі частіше оцінюють не лише квартиру, а й усе середовище навколо неї: наявність дитячих майданчиків, коворкінгів, зелених зон та просторів для спілкування мешканців.

"За нашими спостереженнями, важливу роль під час вибору житла відіграє також ком’юніті мешканців: люди намагаються будувати коло соціальної взаємодії з оточенням, схожим по цінностях і орієнтирах", — зазначила вона.

Екоматеріали та енергоефективність

Повномасштабна війна змінила не лише вимоги покупців, а й підхід забудовників до самих технологій будівництва. На перший план вийшли міцність, довговічність і здатність будівлі зберігати тепло. Тож сьогодні вони активно використовують рішення, які допомагають саме зменшити тепловтрати і зробити будинки більш стійкими до зовнішніх чинників.

"Фасад нашого київського житлового комплексу Greenville Park зроблений з керамограніту. Він утеплений базальтовими мінераловатними плитами, що забезпечує високу енергоефективність, захист від атмосферних впливів, покращений мікроклімат у приміщеннях та естетичну привабливість", — навели приклад в Greenville.

За оцінками компанії, такі фасадні рішення можуть зменшувати тепловтрати будівлі на 20–40%.

Паралельно на ринку посилюється екологічний тренд. Девелопери дедалі активніше використовують перероблений бетон, енергоефективне скло та сучасні утеплювачі на основі мінеральної вати або целюлози.

Тренд на локалізацію матеріалів

Окремим напрямом є локалізація виробництва та співпраця з українськими виробниками для зниження логістичних ризиків.

За оцінками фахівців, 2026 року ринок рухається до більш стійких, екологічних і адаптивних рішень, де баланс між ціною, якістю та безпекою є ключовим.

Загалом головним критерієм під час вибору житла сьогодні стає не його статусність, а комфорт і безпека в умовах тривалих криз. Тож, ймовірно, девелопери і надалі робитимуть акцент на розосереджених житлових кластерах, які знижують ризики масових уражень, а також на "подвійній інфраструктурі" з резервними комунальними системами. Інтеграція технологій "розумного дому" для моніторингу безпеки та управління ресурсами також є ознакою як сьогодення, так і житла майбутнього.

"Це поєднання фортифікаційної логіки, екологічності та технологічності, орієнтоване на стійкість до кризових сценаріїв", — додає до його характеристики керівниця департаменту продажів київського офісу Greenville Сусанна Караханян.

Нагадаємо, раніше Фокус повідомляв, що на українському ринку нерухомості може виникнути дефіцит житла.