Інтернет-магазини в Україні можуть бути закриті: експерт розповів деталі нового закону
В Україні посилять правила онлайн-торгівлі. Передбачається, що тепер шахраям буде складніше обдурювати покупців, а у самих покупців з'явиться більше прав. Однак нові правки до закону "Про захист прав споживача" ставлять під загрозу закриття багато інтернет-магазинів.
Новий законопроєкт про захист прав споживачів Верховна Рада ухвалила у другому читанні 10 червня. Наразі документ направлено на підпис президенту. Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, повідомив, що попередній закон було ухвалено ще 1991 року, і він давно втратив свою актуальність.
"У новому законі, гармонізованому з європейським законодавством, враховано всі сучасні реалії, включно з такими інструментами епохи діджиталізації, як електронна комерція та цифрові послуги, маркетплейси, прайсагрегатори, "перевірені продавці" тощо", — написав Гетманцев у своєму Telegram-каналі.
За словами адвоката Дмитра Матвійчука, на сьогоднішній день у законодавстві є великі прогалини, які не дають змоги належним чином захищати права покупців. Але нова редакція закону "Про захист прав споживача" вводить нові правила гри.
Онлайн-торгівля по-новому
Згідно із законопроектом тепер обов'язковим стане надання повної інформації про продукцію і продавця, який займається торгівлею через інтернет-ресурси. При цьому, відповідальність за відсутність такої інформації нестиме сам електронний майданчик (маркетплейс).
"Якщо буде виявлено факт порушення цієї норми, Держпродспоживслужба звертатиметься до провайдера інтернет-послуг із проханням обмежити доступ до сайтів або частини сайту. Наприклад, інтернет-магазин ROZETKA: далеко не всі продавці на цьому маркетплейсі мають необхідну інформацію, яка має бути згідно з новим законом. Це привід для блокування сайту або того розділу, де надано товар конкретного продавця", — говорить Фокусу адвокат Дмитро Матвійчук.
Теж саме стосується і продавців, які здійснюють свою торговельну діяльність через Instagram. Без зазначення адреси, контактних даних або коду категорії продавця — можуть потрапити під блокування.
Все ще не рідкісними є випадки, коли людина вносить передоплату за обраний товар, наприклад, в Instagram-магазині, а в підсумку залишається і без товару, і без грошей. При цьому чинний закон "Про захист прав споживачів" залишається безсилим у таких ситуаціях. Безумовно, новий законопроєкт спрямований на запобігання подібним шахрайським схемам. Але не до кінця зрозуміло, як у такому разі працюватимуть маркетплейси на кшталт SHAFA, де на продаж може виставити товар будь-який українець. Але, на думку глави адвокатського бюро "Дмитра Матвійчука", і такі маркетплейси потраплятимуть під дію нового закону, а у випадку порушень — нестимуть відповідальність.
Гарантійні документи
Також законопроєкт передбачає введення електронних гарантійних документів. Тепер покупці можуть відремонтувати несправну техніку, навіть якщо вона була придбана в інтернеті без надання паперового гарантійного талона. Якщо товар зламався і потребує ремонту, який перевищує термін у 14 календарних днів, покупець має право на заміну товару на такий самий або аналогічний. Якщо ж після ремонту з'явилися недоліки товару, покупець отримує або повернення коштів, або знижку.
Крім цього, спори між продавцями і покупцями можна вирішувати поза судовим порядком, якщо вартість послуг становить до 50 тис. грн., наприклад, за допомогою спеціальної комісії. А якщо сторони все ж не зможуть дійти до рішення — звертатися до суду.
Але адвокат підкреслює, на сьогоднішній день такого роду спори суд розглядає дуже довго. Наприклад, у ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва все ще є справи першої інстанції, яким 7-8 років.
Хай там як, після остаточного ухвалення нової редакції закону захищати права споживачів буде легше, вважає Матвійчук, але як адаптуються до таких правил ринку маркетплейси, чиїм майданчиком користуються сотні продавців, — покаже тільки час.
Нагадаємо, Національний банк України хоче знизити ризики шахрайства, тому зажадав від постачальників платіжних послуг застосовувати посилену аутентифікацію користувачів.