Тип жертви змінився: хто став більше піддаватися домашньому насильству під час війни

Побої вдома, домашнє насильство в Україні, жертва насильства
Фото: "Поміж рядків" | Фото ілюстративне. Більшість українців та українок не вміють екологічно проживати емоції

У 75% випадках на "гарячу лінію" телефонують жінки, у 25% — чоловіки. Однак збільшилася кількість літніх людей — зокрема, чоловіків, які заявляють про протиправні дії з боку дорослих онуків і дітей. Фокус розбирався, як змінилася ситуація з домашнім насильством під час війни.

Related video

З початку 2024 року в Україні відкрили 1521 провадження про домашнє насильство. Це на 36% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Тоді було зареєстровано 1121 провадження. А 2021 року за цей час було відкрито 1343 провадження про домашнє насильство.

При цьому істотно знизилася кількість справ, що доходять до суду. Якщо у 2022 і 2023 роках їх було близько 83%, то цього року — тільки 64%.

Запобігання насильству в сім'ї: як покращили закони

20 червня 2022 року Верховна Рада ратифікувала Стамбульську конвенцію, яка пропонує встановити кримінальну відповідальність за насильство щодо жінок і чоловіків та забезпечити правопорушникам покарання. А в травні 2024 року парламент ухвалив закон, що передбачає заборону на закриття справ про домашнє насильство, збільшення строків відповідальності, а також запровадження адміністративної відповідальності за сексуальні домагання.

Усі ці зміни значно покращили процес досудових розслідувань і доведення до суду справ, що стосуються такої чутливої теми, як домашнє насильство.

"У Нацполіції працюють спеціальні поліцейські мобільні групи проти домашнього насильства. Вони можуть виносити тимчасовий заборонний припис, складати адмінпротоколи. Якщо ситуації з домашнім насильством у конкретній сім'ї відбуваються систематично — три і більше разів, то кривдника можуть притягнути до кримінальної відповідальності. І тут уже підключається Офіс генпрокурора, де працюють спецвідділи з протидії домашньому насильству", — каже Фокусу директорка департаменту Національних "гарячих ліній" Альона Кривуляк.

За словами адвоката Олега Леонтьєва, законодавчі зміни справді зрушили процеси з мертвої точки. А тому ще рік тому розкриваність була високою — 83% звернень доходили до суду.

"Загалом, представляти в Україні постраждалих за повної бездіяльності слідчих органів, м'яко кажучи, складно. Але ось що стосується справ щодо домашнього насильства, все йде легко. І адміністративні матеріали оперативно розглядають, і кримінальні справи. У Львові є підрозділ з протидії домашньому насильству "Поліна". Вони оперативно реагують", — зазначає експерт у розмові з Фокусом.

Однак в умовах повномасштабного вторгнення суди перевантажені справами, пов'язаними, зокрема, з мобілізацією, при цьому кількість суддів значно зменшилася. На один суд може припадати така кількість матеріалів, як на дві чи три інстанції. І це сильно впливає на процеси розгляду справ, зокрема щодо домашнього насильства.

Жертвами домашнього насильства стають пенсіонери

Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну очікувано зросла кількість звернень з боку постраждалих від різного роду домашнього насильства.

"Ми спостерігаємо за зверненнями, які надходять на гарячу лінію в умовах повномасштабної війни, що ситуація загострилася. Рівень агресії високий, що не дивно. Люди переживають важкі ситуації, емоції накопичуються. На жаль, більшість українців та українок не вміють екологічно проживати емоції. А тому ми отримуємо стандартні моделі поведінки — прийти додому і накричати на дитину за те, що вона не зробила домашнє завдання, або після роботи накричати на дружину чи вдарити її за те, що вона не так подивилася", — каже Фокусу Кривуляк.

Таких випадків в Україні було достатньо і до початку великої війни. Але зараз змінилася динаміка — тих, кого раніше притягували тільки до адміністративної відповідальності, тепер наближають до кримінальних термінів.

"Якщо порівняти сім'ї, де до початку повномасштабного вторгнення були звернення у зв'язку з домашнім насильством, то ситуація погіршилася, і випадки стали більш жорстокими. Те саме стосується сімей, де до війни не було таких випадків або йшлося про психологічне насильство. В умовах великої війни ми стали фіксувати серйозні правопорушення", — продовжує Кривуляк.

Експерт додає, що під час повномасштабного вторгнення кількість звернень у відсотковому співвідношенні не надто змінилася — у 75% на "гарячу лінію" телефонують жінки, у 25% — чоловіки. Однак збільшилася кількість літніх людей — зокрема, чоловіків, які заявляють про випадки домашнього насильства.

"Ми звернули увагу, що чоловіки стали звертатися частіше. Але йдеться про окрему категорію — найчастіше це люди похилого віку, які страждають від економічного та фізичного насильства з боку дорослих дітей та онуків", — зазначає експерт.

Під час війни багато хто втратив роботу, а літні люди отримують пенсію, і, на жаль, дорослі родичі намагаються забрати в них ці гроші.

Фокус раніше писав, що "батькам-одинакам" надають право на отримання відстрочки від мобілізації, якщо чоловік доведе, що самостійно виховує дитину або дітей.

Також Фокус розбирався, коли в Україні з'явиться військова поліція, яка займатиметься розслідуванням злочинів в армії.