Енергетика України в пастці: дефіцит, тарифи й ризик найважчої зими
Українська енергосистема входить у нову фазу кризи. Дефіцит електроенергії, суперечлива політика на ринку та ризик зростання тарифів формують реальність, у якій наступна зима може стати найскладнішою за роки незалежності. Фокус з'ясував, що насправді відбувається в енергетиці та чого очікувати українцям.
Україна входить у новий етап енергетичної кризи — цього разу значно глибший і системніший. Попри відсутність масованих блекаутів, енергосистема вже працює в умовах дефіциту, а повернення графіків відключень навіть навесні стало тривожним сигналом: проблеми не зникли, а лише змінили форму.
Про критичний стан галузі прямо заявляє Кирило Буданов. За його словами, такого рівня складності українська енергетика ще не переживала. Він наголошує, що країна вже має значний дефіцит електроенергії, а наступний опалювальний сезон може стати найважчим за всю історію незалежності.
Йдеться не лише про наслідки російських атак. Проблема значно ширша: енергосистема втратила частину генеруючих потужностей, а темпи відновлення не встигають за потребами економіки. У результаті навіть у відносно стабільні періоди система працює без запасу міцності. Це вже б'є не тільки по побутових споживачах, а й по бізнесу: висока вартість електроенергії знижує конкурентоспроможність українських підприємств і змушує їх скорочувати виробництво.
Повернення відключень світла у квітні стало наслідком одразу кількох факторів. Ситуацію загострили зміни в економіці генерації — зокрема, перегляд умов ціни на газ, через що частина електростанцій стала нерентабельною і скоротила виробництво. Паралельно знизився імпорт електроенергії, адже нові ринкові умови зробили його менш вигідним для бізнесу. Додаткове навантаження створила і сезонна ремонтна кампанія: частину енергоблоків одночасно вивели з роботи. Усе це відбувається на тлі пошкодженої інфраструктури після російських ударів, яка досі не відновлена повною мірою.
У результаті система опинилася в ситуації, коли навіть незначний дефіцит миттєво призводить до обмежень споживання. Саме тому енергетики змушені знову вводити графіки відключень — не як екстрений захід, а як інструмент балансування системи.
Окрему дискусію на ринку викликає тема прайс-кепів — граничних цін на електроенергію. Частина експертів переконана, що саме вони стримують розвиток генерації та імпорт. Водночас регулятор наполягає: ключова проблема полягає не в самих обмеженнях, а у фізичному дефіциті потужностей та загальній економіці ринку. Фактично енергосистема опинилася в складному балансі: низькі ціни роблять генерацію збитковою, тоді як високі — вдаряють по споживачах і бізнесу.
На цьому тлі головний висновок стає очевидним: Україна входить у фазу структурного дефіциту електроенергії, який не зникне навіть без нових атак. І це ключовий виклик напередодні зими. Як попереджає Буданов, швидкого відновлення чекати не варто, а ситуація напряму залежатиме від перебігу війни та можливостей відбудови.
Вихід із кризи наразі шукають у розвитку децентралізованої генерації, зокрема малих ТЕЦ і газових установок, а також у розширенні альтернативної енергетики та збільшенні імпорту в пікові години. Однак ці рішення потребують часу, якого у країни фактично немає.
Енергетика в пастці: чому нова генерація не працює
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко наголошує: проблема української енергетики сьогодні полягає не лише у втраті потужностей через війну, а й у суперечливій державній політиці, яка фактично гальмує розвиток нової генерації.
За його словами, уряд декларує необхідність термінового будівництва нових потужностей — зокрема близько 1,5 ГВт розподіленої газової генерації. І сама ідея є правильною, адже великі теплові електростанції та ТЕЦ залишаються вразливими до ударів, тоді як малі установки складніше знищити. Крім того, когенераційні установки можуть бути ефективнішими: їхній коефіцієнт корисної дії перевищує 80%, що значно більше, ніж у традиційної великої теплової генерації.
Втім, на практиці реалізація цих планів упирається в економічні умови.
"Навіть якщо держава виділяє кошти й декларує розвиток цієї генерації, вона може просто не запрацювати через неправильну регуляцію", — пояснює Фокусу експерт.
Омельченко звертає увагу, що з 1 квітня було ухвалено рішення про зниження прайс-кепів — граничних цін на електроенергію. У результаті виробникам стає невигідно продавати електроенергію, адже їхні витрати зростають, а доходи обмежуються адміністративно. Ситуацію погіршує й те, що уряд скасував пільгові умови постачання газу для нової розподіленої генерації (за винятком прифронтових територій). У підсумку газ дорожчає, а електроенергія продається дешевше — і така модель робить роботу багатьох установок збитковою.
"Це призводить до парадоксальної ситуації: не лише не будуються нові об'єкти генерації, а й зупиняються ті, що вже працювали. Витрати на газ, монтаж і підключення перевищують потенційні доходи від продажу електроенергії, а виробництво лише тепла не дозволяє покрити ці витрати", — продовжує експерт.
Додатковою проблемою залишається ситуація на газовому ринку. Як зазначає Омельченко, він фактично монополізований, і понад 90% контролює державна компанія "Нафтогаз". При цьому можливості для імпорту газу обмежені, а сама компанія, за оцінкою експерта, не має достатніх фінансових ресурсів для закупівлі необхідних обсягів. У результаті країна опиняється в замкненому колі: для розвитку газової генерації потрібен газ, але його бракує і немає за що імпортувати.
"Ми потрапили в ситуацію, коли потрібно розвивати малу розподілену генерацію, але для цього немає ні ресурсу, ні економічної моделі", — констатує він.
У таких умовах, за словами Омельченка, реалізувати плани зі створення нових потужностей до зими буде вкрай складно. Навіть якщо частину установок вдасться закупити й змонтувати, залишається питання, чи будуть вони працювати в умовах збиткової моделі.
Водночас експерт зазначає, що Україна все ж може увійти в опалювальний сезон у дещо кращому технічному стані завдяки частковому відновленню великих теплових електростанцій і ТЕЦ — зокрема йдеться про ремонт до 70% пошкоджених потужностей. Однак ці об'єкти залишаються вразливими до нових атак, і без розвитку децентралізованої генерації система не отримає необхідного запасу міцності.
Окремо Омельченко підкреслює фінансовий аспект. За його словами, без перегляду тарифів і переходу до більш ринкової моделі утримувати систему буде дедалі складніше.
Експерт прямо говорить, що нинішні ціни вже не відповідають реальній собівартості, а ресурсу для їх стримування фактично не залишилося. У таких умовах, за його оцінкою, підвищення тарифів є практично неминучим: ціна на газ для населення може зрости приблизно на 25%, а аналогічні процеси не виключені й на ринку електроенергії.
"Дива не буває: якщо немає грошей і нормальної економічної моделі, жодні рішення про будівництво нових потужностей не працюватимуть", — підсумовує експерт.
Тарифи й газ: хто заплатить за енергетику
Експерт з питань ЖКГ та енергетики Олег Попенко пояснює: нинішня ситуація в енергетиці значною мірою впирається не в небажання запускати нові потужності, а в банальну економіку — передусім у вартість і доступність газу.
За його словами, раніше когенераційні установки отримували газ приблизно по 18 грн — це була змішана ціна українського та імпортного ресурсу, яка дозволяла системі працювати. Натомість зараз газ закуповується за ринковими умовами й коштує вже від 25 грн і вище, що кардинально змінює економіку генерації.
"Мова не про те, що хтось не хоче щось запускати. Питання в тому, що на це просто немає грошей", — каже Фокусу експерт.
Попенко наголошує, що когенераційні установки відіграють важливу роль у покритті пікових навантажень, однак не можуть компенсувати всі втрати генерації. Більше того, їх масова зупинка створює додаткові ризики: частина таких об'єктів після консервації може не запуститися в наступному опалювальному сезоні.
У цих умовах, за словами експерта, ключове питання — знайти баланс інтересів між усіма учасниками ринку: виробниками, теплокомуненерго, "Нафтогазом" і споживачами. Водночас цей баланс неминуче впирається у тарифи.
Попенко підкреслює: будь-яка спроба зробити газ дешевшим для генерації означатиме, що різницю доведеться компенсувати. І фактично єдиним джерелом таких коштів залишаються споживачі.
"Якщо потрібно здешевити газ для генерації — це буде компенсовано за рахунок населення. І це автоматично призведе до зростання тарифів", — зазначає він.
За його словами, наразі остаточного рішення немає, однак у дискусіях уже звучать конкретні орієнтири: якщо сьогодні тариф становить близько 8 грн, то потенційно його можуть підняти до 10–11 грн.
Окремо експерт звертає увагу на загальну неготовність до опалювального сезону. На його думку, заяви про активну підготовку не завжди відповідають реальному стану справ, а темпи розвитку нової генерації залишаються недостатніми.
Водночас він скептично оцінює можливість повного захисту енергетичної інфраструктури. За його словами, великі об'єкти залишаються вразливими до атак, а швидке створення повноцінної альтернативи у вигляді розподіленої генерації є малореалістичним.
"На 100% захистити генерацію неможливо. А швидко побудувати нову систему, яка її замінить, — теж", — підсумовує експерт.
Нагадаємо, на українських АЕС почали ремонти енергоблоків. Уже два енергоблоки АЕС вивели в планові ремонти, що зменшило доступний обсяг базової генерації електроенергії.
Також Фокус писав, що експерти попереджають про ризик масштабної екологічної кризи після російського удару по ГАЕС, який спричинив витік технічної оливи у Дністер. За попередніми оцінками, у річку могло потрапити до 1,5 тонни мастила, що утворило токсичну плівку на поверхні води. Це створило загрозу для водопостачання кількох мільйонів людей в Україні та Молдові.