МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Кримський міст пішов на дно, але Крим не став островом: справжні наслідки удару та приховані сигнали

Кримський міст, Путін, дрони, Паляниця, вибух
Удар по Кримському мосту загрожує судноплавству та логістиці РФ, але не означає повної ізоляції півострова | Фото: колаж Фокус

Кримський міст паралізований. Сакральна споруда Путіна потрапила під атаку двічі поспіль. Окрім проблем з автомобільною логістикою у росіян тепер халепа з судноплавством — арка конструкції лежить на дні моря і заблокувала фарватер. Про повну ізоляцію півострова говорити зарано, але "свіжі" удари обернуться для Росії мільйонними збитками. Чому саме зараз міст знову став мішенню, які реальні наслідки від удару, окрім резонансу, та до чого тут Китай — з'ясовував Фокус.

В ніч на 17 листопада Кримський міст зазнав повторного удару, через який арка споруди, яка раніше вже була деформована, та частина дорожнього полотна впали у воду. Напередодні, 16 листопада, міст вже потрапляв під обстріл. Тоді тимчасово рух транспорту по ньому був обмежений, а згодом його відновили у реверсивному режимі.

У міністерстві транспорту Росії сьогодні зранку заявили, що внаслідок другої атаки безпілотників рух по автомобільній та залізничній складовій мосту зараз неможливий. На під'їздах до переправи з боку Краснодарського краю відкриті пункти обігріву. Людей просять використовувати альтернативні маршрути під час планування поїздок до Криму. Росіяни оцінюють завдані збитки й звітують, що постраждалих немає. Окупаційний голова півострова Сергій Аксьонов закликав кримчан і туристів відмовитися від поїздок у бік мосту. За його інформацією, атака призвела до жертв — загинуло двоє людей.

Видео дня

Атака була здійснена з використанням дронів "Паляниця" (поцілили по автомобільні частині мосту), а також ракет "Нептун", FP-5 і безпілотників "Рута", які уразили залізничну складову. За допомогою "Фламінго" Сили оборони здійснили кероване ураження. Внаслідок комбінованого удару і обвалення автомобільного прольоту, завалений уламками судноплавний фарватер. Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко повідомив, що як наслідок від падіння елементів мосту буде повне блокування судноплавства. З його слів, глибина каналу не дасть змоги обійти арку безпечним способом. А значить, що разом з проблемами автомобільного руху у росіян виникла й інша — зупинка судноплавства з Азовським морем.

Удар по Кримському мосту: чому Росія не втратила логістику

Удар по Кримському мосту став резонансною подією, однак його політичне значення наразі може бути більшим за безпосередні військові наслідки. Росія вже створила альтернативні маршрути постачання на окупований півострів, тому навіть серйозне пошкодження переправи через Керченську протоку не означає повної ізоляції Криму. Водночас масштабна українська атака в ніч проти 17 листопада порушує питання щодо ефективності застосування безпілотників та вибору цілей. Про це в коментарі Фокусу розповів військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов, який закликав не плутати інформаційний ефект операції з її реальними стратегічними результатами. За словами експерта, найбільшим військовим результатом ударів по Кримському мосту могла б стати фактична ізоляція окупованого півострова.

"Найбільший результат удару по Кримському мосту — це перетворення Криму на острів. Повноцінна ізоляція. Після перших атак української сторони по Кримському мосту росіяни зробили висновки щодо логістичної залежності півострова і створили декілька дублюючих варіантів логістики. Насамперед це сухопутна траса "Новоросія" та залізничне сполучення", — пояснює Снєгирьов.

На його переконання, саме існування альтернативних маршрутів є ключовим чинником, який не дозволяє говорити про повне порушення російської військової логістики після чергової атаки на Кримський міст. Експерт наголошує, що Росія має можливість здійснювати постачання автомобільним і залізничним транспортом. Ба більше, за його оцінкою, пропускна спроможність альтернативної залізничної інфраструктури перевищує спроможності Кримського мосту.

"Коли ми починаємо говорити про велику перемогу, то маємо чітко розуміти, що окупанти, на жаль, мають можливість паралельної логістики. Насамперед автомобільним і залізничним транспортом. А пропускна спроможність залізниці в рази вища, ніж можливості Керченського мосту, навіть враховуючи те, що там є автомобільні й залізничні колії", — зазначає військово-політичний експерт.

Окремо Снєгирьов згадує успішний удар по порому "Славянин", який також використовувався для транспортного сполучення з окупованим Кримом. Проте, на його думку, навіть ураження таких об'єктів не розв'язує головної проблеми, оскільки Росія продовжує користуватися сухопутними та залізничними маршрутами. Саме тому експерт закликає оцінювати не окремі успішні атаки, а загальний стан російської системи постачання.

Що не так з атакою по РФ 17 листопада

За словами військово-політичного експерта, Росія має розгалужену транспортну інфраструктуру, яка забезпечує сполучення з окупованими українськими територіями. Снєгирьов стверджує, що мовиться орієнтовно про 30 мостів, з яких 15 залізничних та стільки ж автомобільних. Він наводить приклад попереднього удару по мосту через річку Міус у Ростовській області. На його думку, такі поодинокі атаки демонструють можливість ураження транспортної інфраструктури противника, але не забезпечують масштабного порушення логістики.

"Спроба вже була — це удар у Ростовській області по мосту через Міус. Але це один міст. Ударили — так, це добре. Проте якщо ми хочемо повного блокування і створення передумов для порушення логістики, то це має бути системна робота", — пояснює експерт.

Особливо гостро Снєгирьов оцінює масштаб української атаки в ніч проти 17 листопада. За повідомленнями російської сторони, протягом ночі нібито було застосовано майже 2000 українських безпілотників. Експерт звертає увагу, що раніше росіяни називали рекордною цифру приблизно 1900 дронів. Саме заявлений масштаб операції, на думку Снєгирьова, порушує питання про її кінцеву мету та ефективність. Він вважає, що за умови застосування такої кількості БпЛА українське командування мало б передусім зосередитися на порушенні роботи основних російських логістичних вузлів. Натомість, за його оцінкою, масштабна операція забезпечила насамперед резонансний інформаційний ефект, тоді як альтернативні маршрути постачання продовжили функціонувати.

"Якщо вже говорити про те, що запустили 2000 дронів, то чому бити по Москві, а не по мостах, які сполучають Росію з окупованими територіями? Я не розумію стратегії таких ударів", — зазначає Снєгирьов.

Експерт звертає увагу, що Москва є одним із найбільш захищених російських міст. Тому, на його думку, застосування значних ресурсів для атак на столицю РФ не завжди може бути виправданим із погляду досягнутого військового результату.

"Ми розуміємо, що Москва — найбільш захищений об'єкт. І якщо ми застосовуємо 300 дронів, а до цілі долітає лише десяток, то в чому сенс? Я цього не розумію", — говорить військово-політичний експерт.

Снєгирьов переконаний, що ефективність масштабних операцій необхідно визначати першочергово за тим, наскільки вони обмежують військові можливості противника, а не за кількістю застосованих засобів ураження. Він також ставить під сумнів доцільність зосередження уваги на одному резонансному об'єкті, коли російська сторона має альтернативні транспортні маршрути.

"Якщо росіяни звітують про 2000 запущених дронів, то постає питання: чому одночасно з Кримським мостом не була нейтралізована інфраструктура траси "Новоросія" та залізничного сполучення? Ми говоримо про 30 мостів, але в результаті отримуємо красиву картинку з одним мостом, який не вирішує головної проблеми", — наголошує експерт.

На його думку, навіть часткове порушення роботи кількох транспортних напрямків могло б мати значно серйозніші наслідки для забезпечення російських військ. Водночас Снєгирьов підкреслив, що сама по собі атака на Керченський міст не ліквідує можливості постачання через інші маршрути.

Удар по Кримському мосту як політичний сигнал перед переговорами

Попри критичну оцінку військових наслідків, Дмитро Снєгирьов визнає важливість політичного та інформаційного значення атаки на Кримський міст. На його переконання, час проведення операції не випадковий, адже вона відбулася напередодні тристоронніх переговорів щодо завершення війни в Україні. Експерт вважає, що таким чином Україна демонструє готовність до підвищення ставок і намагається посилити власні переговорні позиції.

"Удар по Кримському мосту — це насамперед політичний сигнал. Ми пішли на підвищення ставок напередодні тристоронньої зустрічі (Трамп, Путін, Сі Цзіньпін – ред.), даючи зрозуміти, що маємо власну позицію щодо закінчення війни в Україні", — пояснює військово-політичний експерт.

За словами Снєгирьова, російська сторона намагається представити майбутні переговори як своєрідну "Ялту-2", тобто процес, під час якого великі держави можуть домовлятися про майбутнє України. Однак, на його думку, Київ прагне продемонструвати, що не погодиться з нав'язаними умовами. Отже, експерт впевнений, що удар по Кримському мосту необхідно розглядати у двох площинах. У політичній — як демонстрацію українських можливостей і сигнал перед міжнародними переговорами. У військовій — як окрему операцію, результат якої не означає повної ізоляції окупованого півострова та припинення російських перевезень. Водночас він пов'язує атаку на Кримський міст із ризиком подальших російських ударів по транспортній інфраструктурі України.

"Відповідь буде, звичайно. Вони будуть бити по мостах. Вони й били сьогодні, причому одночасно. І це не тільки Київ, а й Дніпро та Запоріжжя. Тому постає питання: чи готові ми до подібних сценаріїв?" — ромірковує Снєгирьов.

На його переконання, підготовка до можливих російських атак у відповідь має враховувати наслідки для української транспортної інфраструктури та економіки. Саме тому він наголошує на необхідності тверезо оцінювати як військові результати українських операцій, так і можливі наслідки для самої України, не підміняючи стратегічний аналіз інформаційними повідомленнями про успішні удари.

Кримський міст закритий: мільйонні збитки для РФ та нові проблеми для Криму

Руйнація арки мосту означає, що виникає серйозна проблема щодо комунікацій між Каспійським і Азовським морями й Чорним. Як пояснив у коментарі Фокусу економіст Іван Ус, зараз під питанням, чи можна буде використовувати Волго-Донський канал (забезпечує судноплавний вихід із Каспійського моря до Азовського та Чорного морів). З його слів, станом на зараз, ніякої зв'язку між Азовським і Чорним морем немає. Каже, за попередніми оцінками наслідками для Росії стануть збитки у мільйони доларів. Адже зупинка судноплавства — це вкрай болючий удар для ворога.

"Ця арка була по центру мосту над фарватором і обвалилась над ним. Довжина Керченської протоки — 4,5 кілометра, а фарватору (місце, де проходять судна) — 120 метрів. Знадобиться декілька тижнів, якщо не місяць, аби з'ясувати, чи здатен взагалі він працювати, чи судно, яке буде проходити там, може зачепити дном уламки мосту і, як наслідок, отримати дірку. Подивимося, кого із фахівців Росія залучатиме для робіт там. Не певен, що це будуть зможуть російська , щодо закордонних – варто розуміти, що це зона активних бойових дій. Це можуть зробити китайці, але чи захочуть, беручи до уваги ризики? Може бути ситуація, як з російськими НПЗ, коли Китай сказав, що без проблем відремонтує, але через два роки", — зазначив Ус.

Економіст вказав і на психологічний фактор довкола ситуації з Кримським мостом. Каже, коли був перший удар по ньому, це був своєрідний сигнал тим росіянам, які живуть у Криму, аби вони покинули окуповану українську територію, поки міст ще стоїть. Час для цього в них був, сьогодні – удари відновилися, а ізоляція півострову набирає обертів. Все це вплине на настрої тих, хто залишається у Криму. На погляд Уса, атаки 16-17 листопада є чітким меседжем для цих людей, що їхня затримка на кримській території — була помилкою, бо тепер вибратися звідти — реальна проблема.

Альтернативний варіант суходолом по окупованій території України є, але там вже працюють Hornet (дрони середньої дальності). Економіст переконаний, що обстріли по мосту цими днями стали черговим нагадуванням росіянам, які приїхали до Криму і думали, що Росія там навічно, що треба тікати поки є хоч якась можливість.

Аналізуючи ситуацію на півострові, економіст вказав, що й раніше там спостерігався дефіцит певних товарів. Зокрема, пального, воно вартує там значно вище, ніж в Росії, де ціна сягає менше 100 рублів за літр, а на півострові — 300.

"Є психологічний фактор, розуміння того, що взялися за мости. Це призведе до зростання цін, а потім буде перерахунок того, що постачалось у Крим. Є варіанти мостом, поромами та суходолом, але траса під ударами дронів, пороми — раніше вже були атаковані й пошкоджені. Тому через міст багато що постачалось, але, наскільки я розумію, це вже не відбуватиметься. Альтернативні способи частково є, подивимося, як вони використовуватимуться. Раніше Мадяр суттєво "скрутив" чисельність російського флоту на Азовському морі, тому постачати ним продукції на півострів теж проблематично", — вважає Ус.

Підсумовуючи, експерт вказав на те, що Крим поступово перетворюється на валізу без ручки, відповідні дії у цьому напрямку тривають. Півострів окупантам треба забезпечувати необхідним, але шляхи для цього Україна перекриває.

Від початку повномасштабного вторгнення Керченський міст був успішно атакований щонайменше п'ять разів (коли були завдані суттєві пошкодження), а саме: у 2022 році (внаслідок підриву вантажівки), у 2023 (ураження опор морськими дронами), у 2025 (мінування під водою), і двічі у листопаді поточного року.