У центральній Іспанії виявили рідкісну римську бронзову чашу, який свідчить про тісний зв’язок між віддаленими куточками стародавньої імперії. Цей предмет, що датується II століттям н. е., дає уявлення про життя солдатів, які служили далеко від дому, а згодом поверталися з речами, що зберігали спогади про їхні пригоди.
У Чехії археологи виявили надзвичайно багате археологічне місце, яке пролило світло на діяльність людей, що тривала понад дві тисячі років. Під майбутнім залізничним коридором між Незамисліце та Коєтіном дослідники виявили сліди поселень та артефакти, зокрема рідкісний інструмент римського періоду.
Єгипетський календар на 365 днів є одним із найдавніших у світі — його почали застосовувати ще у 4236 році до н. е. Саме ця система вперше закріпила ідею повного сонячного року, що згодом стала основою для сучасних календарів.
Під час розкопок неподалік стародавнього римського поселення Віндонісса, Швейцарія, археологи виявили споруди та артефакти, які вказують на більш ранню римську присутність в регіоні, ніж досі вважалося. Серед знахідок виділяється римський хліб, вперше виявлений у Швейцарії.
На грецькому острові Егіна знайшли колекцію золотих прикрас, яка дала вченим нові відомості про життя у бронзовій добі. Предмети, що датуються початком II тисячоліття до н. е., виявили під час нещодавніх розкопок і вже порівнюють з одним із найвідоміших доісторичних скарбів Європи.
На основі детального аналізу зубів та генетичного матеріалу вчені підтвердили, що останки древніх людей, знайдені у польській печері Стайня, належали неандертальцям. Ці відкриття дали нове уявлення про те, як ранні люди жили та пересувалися Європою в холодніший період доісторичних часів.
У Тель-Фарауні, Єгипет, археологи знайшли фрагмент великої стародавньої статуї, що додає нових свідчень про королівські пам’ятники в цьому регіоні. Виявлений фрагмент включає нижню частину фігури, на якій видно ноги та постамент, і дослідники вважають, що знахідка зображує Рамзеса II.
Археологічні розкопки на півночі Іспанії дозволили виявити печеру, в якій збереглися сліди людської діяльності, що тривала упродовж багатьох століть. Ця пам’ятка, розташована поблизу міста Рібадео в регіоні Галісія, демонструє, як одне й те саме місце з плином часу може використовуватися різними групами людей.
Вчені проаналізували клинописні таблички з Сирії, яким понад 4000 років, і з’ясували, як стародавні суспільства Месопотамії поєднували магію, медицину та політичну владу. Ці артефакти також розкрили деталі ранніх традицій, пов’язаних з постаттю Гільгамеша, даючи уявлення про те, як міф і історія були пов’язані в стародавньому світі.
Софійсько-одриський вінок із Голямата Могіла є однією з найвизначніших археологічних знахідок у Південно-Східній Європі, що дає чітке уявлення про багатство Одриського королівства. Виготовлений із чистого золота, цей артефакт датується IV століттям до н. е.
