Вчені виявили, що палац, збудований 2800 років тому у Єха, Ефіопія, був набагато міцнішим, ніж можна судити за збереженими руїнами. Це свідчить про те, що тисячі років тому ефіопські будівельники вже вміли зводити споруди, які можна вважати першими хмарочосами.
-
-
На південному сході Мексики археологи виявили резиденцію еліти мая. Серед різьблень на цій пишній споруді були зображення божества Кавіїла, небесні мотиви та гліф "Поп", які тісно пов'язані з владою, династичною могутністю та віруваннями мая.
-
Археологи виявили залишки раніше невідомого римського міста в Нижній Австрії. Це місто поблизу Штайна, недалеко від Дунаю, може бути давно втраченим Клаудівіумом, про яке згадував географ II століття Клавдій Птолемей.
-
На хорватському острові Млет археологи досліджують залишки палацу пізньої античності. Дослідження показують, що палац у Полаче був тісно пов'язаний з морем: причал, набережна та великий рибний ставок становили частину ширшої прибережної системи.
-
Під Північно-західним палацом у Німруді, виявили поховання, що містили останки та особисті речі ассирійських цариць. Золоті прикраси, дорогоцінні камені, посуд, печатки та орнаменти збереглися упродовж близько 2700 років.
-
У озері Меццано в центральній Італії виявили чудово збережений меч бронзової доби. Це місце виділяється незвичайною концентрацією бронзових артефактів.
-
З затонулого корабля віком 2100 років, знайденого біля середземноморського узбережжя Туреччини, вчені вилучили тисячі керамічних тарілок, мисок та сервірувальних посудин, які згадувалися Цицероном.
-
Археологи виявили залишки римського храму в німецькому регіоні Таунус. Будівлю було знайдено поблизу римського форту Каперсбург, після того як шторм оголив частину римського поселення, прихованого під лісом.
-
Археологи, які проводять розкопки в Провадії-Сольніцаті в Болгарії, виявили докази того, що люди обробляли зерно для виготовлення пива приблизно 6500 років тому. Підказкою став згорілий двоповерховий будинок, де було знайдено обвуглене зерно.
-
Музеї та бібліотеки по всьому світу зберігають сотні тисяч давньогрецьких текстів, проте вчені розшифрували лише близько 8% цих документів. Робота з пошкодженими текстами давньогрецької мови вимагає рідкісних фахових знань і значного часу, що спонукало дослідників розглянути штучний інтелект як додатковий інструмент.