Ті, хто в армії – віддають непропорційно багато, а тому мають право розраховувати на винагороду – якщо не матеріальну, то точно моральну, вважає журналіст Павло Казарiн. А ті, хто сьогодні обирають стратегію "нічого не робити", стануть нормою, лише якщо ми програємо війну.
На адресу людей, які живуть у тилу, надходить багато звинувачень у тому, що вони забули думати про війну. Насправді, пише журналiст Павло Казарiн, виміри настрою населення показують: люди тут готові страждати та терпіти
Прогнозувати майбутнє України зараз неможливо, але уявляти його треба, пише журналіст Павло Казарін. На його думку, у разі перемоги та у разі поразки на країну чекає дуже різне майбутнє, але в будь-якому випадку, важливо зберегти до і після перемоги той настрій, який зараз об'єднує українців.
За останнє десятиліття в Україні трапилася безліч подій, здатних осоромити найсміливішого прогнозиста. Відштовхуючись від цього, журналіст Павло Казарін стверджує, що будь-які спроби передбачити майбутнє приречені на провал і ми навіть уявити не можемо, що чекає на нас, наприклад, у 2025 році
Які насправді плани виношує Путін щодо конфлікту з НАТО, можна лише здогадуватись. Але журналіст Павло Казарін, виходячи з вірогiдності такої війни, вибудовує дві лінії можливого майбутнього України.
"Судячи з розгніваних коментарів, ми живемо в країні, в якій ніхто до 2014 року не голосував за "регіоналів", не мав контактів з росіянами і не робив компромісних заяв. Усі плекали державність, зміцнювали армію і обирали патріотів. Вибачте, але це неправда. І в останні декілька тижнів у мене зміцнюється відчуття, що боротьба з корупцією ризикує перетворитися на бренд". Думка.
"Дратують ті, хто намагається торгувати надією на швидку перемогу. Усі ті, хто продає "змову в Кремлі", "онкологію у Путіна" та "повстання в російських регіонах". Ті, хто заробляє собі іміджевий капітал на війні. Ваша віра у перемогу має мало сенсу, якщо ви перемогу не ніяк наближаєте". Думка.
"На півночі Харківської області в прикордонні віщає російське радіо "Жизнь". Приблизно кожні 15 хвилин попса замовкає і хриплий голос починає переконувати слухачів "не допомагати українській армії". Пов'язує тяготи та поневіряння — власне з фактом збройного опору. Запевняє, що Україна втратила вбитими 170 тисяч солдат і закликає українців "вирватися з лап Зеленського". Щоразу це нас дуже веселить". Думка.
"Усі розмови про настрої на окупованих територіях мають один спільний недолік. У нас немає звідти соціології, якій можна довіряти. Щобільше, її й не буде. В ситуації, коли відвертість карається, частина респондентів, звичайно ж, мовчатиме або відповідатиме ухильно". Думка.
"Сон, їжа, туалет — звичні мирні ритуали на війні геть-чисто позбавлені інтимності. Залишитися наодинці тут практично неможливо. А ще ніхто з нас не знає, коли ми зможемо зняти форму. І чим швидше ти звикнешся з цим фактом — тим простіше тобі буде". Думка.
