Український тил – не рай. Чому не варто слухати розмови про солодке життя далеко від фронту

Не знаю як вам, а мені вже надоїло слухати всю цю дурню, що хтось "жирує" в тилу, "а там на фронті люди гинуть". Бо хоч я і в Києві, в тому самому тилу, а "жирується" якось не дуже. Є бізнеси і є люди, які працюють в цих бізнесах. Кілька тисяч. Яких треба забезпечити роботою і зарплатою. І є відповідальність перед ними і перед собою.

Не треба нам посипати голову попелом і говорити який дурний народ у нас. Нормальний у нас народ. Може, й набагато кращий ніж інші. Війна показала.

Важливо

Фронтовики мають відпочити. Чому бійцям на передній лінії потрібна ротація

А щодо "жирування", то в тилу завжди будуть гуляти по вулицях, ходити на побачення, сидіти в ресторанах і танцювати в нічних клубах (до комендантської години, звичайно). На те він і тил. Така жорстока правда життя. Подобається вона комусь, чи ні.

І до мобілізації це не має ніякого стосунку. Бо то чисто організаційне питання влади. Яка за 1.5 роки війни могла би вже з "цифровою країною" придумати щось ліпше, ніж ловити кого попало на вулицях і спокійно споглядати, як військкоми свої старі євробляхи на новенькі ауді, чи що їм там подобається, міняють.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатись із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело