План ЗСУ прояснився — про що говорять останні події на Курському напрямку

На Курському операційному напрямку задум (план) українського командування, думаю, вже став достатньо наявним та очевидним. Особливо після ударів по мостовим переходам через р. Сейм та ймовірного виходу передових підрозділів ЗСУ на західний берег цієї річки на відрізку Бирдин–Тьоткіно.

Як на мене, завдання полягає у взятті повністю під контроль ЗСУ частини Курської області РФ південніше р.Сейм на відрізку від Олексіївки до рубежу Спальне–Гир'ї.

Наскільки я розумію, станом на вчорашній вечір, у цьому контексті найближчим завданням було визначено — ліквідація "тьоткінського виступу". Зважаючи на той факт, що передові підрозділи ЗСУ вже вийшли ЗІ СХОДУ на рубіж (приблизно) Комарівка–Новоіванівка, це не видається настільки вже нереальним.

Тепер щодо реакції російського командування на події на Курському операційному напрямку.

Очевидно, було вирішено "крепиться до последнего" (очікувано), тобто наразі угрупуванню військ (УВ) противника "Север" наказано "найти внутренние резервы", наскирдувати особовий склад по різноманітних загашниках (включно з колишнім Кенігсбергом та "полярными частями"), але виставити принаймні ще 5–6 формувань рівня "батальйон" у боєздатному стані на ключові напрямки. Єдине, на що погодились старші "товаріщі", це повернути до складу УВ "Север" його штатні сили та засоби, тобто частини та з’єднання, які на постійній основі входять до складу "Ленинградского военного округа" (ЛВО).

Наприклад, підрозділи 200-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) вже фіксуються в тилах угрупування "Курск", ну й наскільки я розумію, 80-а омсбр також невдовзі підтягнеться.

Перша з Краматорського напрямку, друга — з Придніпровського. Обидві зі складу 14-го армійського корпусу (АК).

Загалом, це і є ті 5–6 батальйонів, але це якщо ці бригади доїдуть до Курська не у розібраному стані.

Однак реальна потреба в силах й засобах у противника на цьому напрямку — значно більша, це очевидно. Оперативна щільність військ, які має у своєму розпорядженні на Курському операційному напрямку російське командування, поки що не дає змоги йому повністю загальмувати рух ЗСУ.

Жодних норм і стандартів росіяни, в цьому аспекті, там не витримують. Вони здатні перекривати основні транспортні вузли, напрямки, але належно вирішити проблему (зупинити ЗСУ) не можуть.

Якщо відволіктися від професійної термінології, то скажімо так: поки росіяни мають на цьому напрямку "очагову оборону" (завдяки чому передові мобільні групи та підрозділи ЗСУ знаходять в обороні противника шпарини й просуваються на флангах і тилах противника), хоча намагаються її нарощувати й робити суцільною. У цьому сенсі згадані мною "5–6 батальйонів" докорінно не вирішать питання. Рано чи пізно командуванню противника таки доведеться замислитись про резерви більшого масштабу.

Тим більше, що російське командування у притаманному йому стилі вводить у бій, як-то кажуть військові, "з колес". Я ще за часів Балаклійського наступу ЗСУ його детально описував, тому повторюватись не буду. Оті розбиті та попалені російські колони під Рильськом та Коренево, це — пряме слідство управління ("вождения войск"), яке демонструє командування УВ "Север".

Отже, стає очевидно, що перегрупування певного комплекту військ (сил) УВ "Север" противника з Вовчанського напрямку (частини та підрозділи 11-го та 44-го АК) проблеми так й не вирішили. Зупинити ЗСУ противнику поки не вдається.

Водночас основну масу своїх резервів російський Генштаб не поспішає задіяти як сантехнічну паклі на Курському операційному напрямку. Ну, власне, ніхто й не розраховував на те, що там служать неуки, врешті-решт, модні смугасті штанці та красиві еполети вони там носять не просто так.

Там дехто з них навіть висловив на певних нарадах (які пішли майже чередом) "дерзновенную мысль", а не скопіювати нам ЗСУ й підготувати, так би мовити, свій "асимитречный ответ" у несподіваному для них місці?

Проблема полягає лише в тому, що ця відповідь, так само як і сантехнічні роботи у Курській області, потребуватимуть чергової, причому серйозної партії СИЛ та ЗАСОБІВ.

Питання: де їх швидко й в достатньому обсязі взяти? Мобілізація ВЖЕ не врятує (бо вимагає витрати головного ресурсу, якого у пуйла майже не залишилось — ЧАСУ).

Отже, у стратегічному сенсі перед військово-політичним керівництвом РФ (це те, що ми називаємо колективом психопатів-чекістів, захопивших Кремль), у контексті поточного ходу війни, стоїть зразу декілька, скажімо так, "проблем":

• "протечки", які загрожують перетворитись у справжній потоп у Курській області, треба ЧИМОСЬ паклювати;
• Покровськ із Торецьком також "треба брати" (але вони до першого ще навіть не доповзли). Відмова від цих "наступальних амбіцій" заради сантехнічних робіт на Курщині буде означати те саме, що для ЗСУ означав їхній минулорічний "наступ";
• очевидно, ані ЗСУ, ані Україна взагалі "у цьому році" — не здадуться й не падуть. А тим часом всередині самої РФ з’явились достатньо вагомі й достатньо неприємні "дзвіночки" у фінансово-економічній сфері (може так статися, що на наступний річний цикл почне чогось чутливо не вистачати);
• ймовірно, у Кремлі зараз судомно прораховують наслідки продовження мобілізаційного розгортання ЗС РФ. Але ці наслідки, навіть зараз, взагалі непередбачувані — від економіки (включно із "диким зростанням" ВПК), яка й так страждає від нестачі КВАЛІФІКОВАНИХ робочих рук, в умовах напівізоляції, до соціально-політичної сфери або міжнаціональних відносин.

Й все це треба вирішувати не то що ОДНОЧАСНО, а у дуже короткий термін. Ба більше, на це потрібна ціла КУПА — грошей, ресурсів й т.д. А головне — людей. Як з’ясувалось: якщо почати відгрібати з усього "страшного" мобілізаційного ресурсу РФ всякого роду непридатних та заброньованих, у стрій Кремлю, звісно, знайдеться кого поставити, й немало. Але, як завжди, є нюанси. Й головний з них: а хто сказав, що Україна буде "тихесенько спостерігати" за спробами Кремля "порішати свої поточні та перспективні проблеми"?

Як на мене, головні подарунки зазвичай готують на Різдво.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо

Курська операція і "червоні лінії": чи дійсно Захід вже не боїться ескалації з РФ