Тупиковий шлях. Чому візит Зеленського в Париж пройшов без успіхів і гучних заяв

16 квітня в Парижі відбулася зустріч між українським президентом Володимиром Зеленським та французьким Емманюелем Макроном. По відеозв'язку до них приєдналася канцлер Німеччини Ангела Меркель. Головна тема дискусії — нарощування військових сил Росії на кордоні з Україною і обговорення дати зустрічі "нормандської четвірки". Крім цього Зеленський мав намір отримати підтримку європейських країн у питанні вступу України в НАТО та Європейський союз (ЄС). У підсумку зустріч закінчилася однією спільною заявою країн і самотньою прес-конференцією українського президента. Експерти, опитані Фокусом, називають візит Зеленського в Париж провальним.

Фото: www.president.gov.ua

Безрезультатна зустріч

Перед від'їздом українського президента в Париж було опубліковано його інтерв'ю французькому виданню Le Figaro. У розмові з журналістами, Зеленський розповів, чого очікує від зустрічі: "Я дуже хотів би, щоб у Європи було стовідсоткове розуміння, як вони оцінюють Україну. Якщо вони бачать Україну в Європейському Союзі, то треба, щоб вони це відкрито говорили. Що в майбутньому, коли Україна зробить перше, друге, третє, четверте, п'яте, шосте... і якщо безпека будь-якої країни — це членство в НАТО, то треба робити кроки по ПДЧ і по ЄС".

Останнім часом Офіс президента (ОП) став частіше говорити про те, що Україна повинна стати членом цих великих організацій. Але з усіх боків звучать ввічливі відмови. Наприклад, за день до приїзду Зеленського Держсекретар при МЗС Франції з європейських справ Клеман Бон сказав, що зустріч президентів ще не означає вступ України в ЄС. "Я не думаю, що це серйозна перспектива", — додав він в інтерв'ю французькому виданню.

Ще однією ключовою темою розмови для Зеленського було військове загострення на кордоні країни: Росія під виглядом навчань стягнула максимум військової техніки, що стурбувало багатьох країн світу. До того ж, російські пропагандисти кожен день говорять про необхідність захопити весь Донбас, Харків, Одесу і приєднати їх до РФ.

Тому до бесіди Макрона і Зеленського підключилася Меркель. Лідери країн повинні були обговорити майбутнє нормандського формату і ситуації на Донбасі. Також для українського президента ці переговори були необхідні і з іншої причини. В кінці березня Меркель і Макрон провели телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним, обговоривши України без України. Хоча в ОП заявили, що нічого страшного не сталося, наші партнери всього лише скористалися можливістю натиснути на Путіна.

Але водночас Зеленський прагнув зібрати свою "трійку", продемонструвавши, що до нього також відкриті і готові спілкуватися. Саме тому було прийнято рішення організувати дипломатичний візит до Парижа.

Переговори тривали кілька годин. "Ми проговорили ситуацію з безпекою на сході України, яка діяла з 20 липня і діяла дуже непогано, але десь з другої половини грудня ми побачили ускладнення ситуації на контактній лінії та тимчасово окупованій території", — розповів Зеленський після.

Прес-служба Макрона написала у Twitter, що Франція разом з Україною та Німеччиною налаштовані на пошук політичного рішення по Донбасу.

Сторони змогли зробити лише одну спільну заяву, закликавши Росію відвести війська від кордону з Україною. Судячи з мізерних заяв після переговорів, пошуки вирішення проблеми так і не вийшли з глухого кута.

Також не вирішена доля нормандського формату. Хоча Зеленський в інтерв'ю Le Figaro сказав, що Макрон здатний зробити формату "штучне дихання". За словами українського президента, на 19 квітня запланована зустріч радників лідерів "четвірки", де учергове вони спробують обговорити план мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Але чи відбудеться ця зустріч, поки неясно. Після попередніх спроб зірвати засідання, Росія може спробувати зробити це знову.

Україна не в пріоритеті

Політичні експерти в розмові з Фокусом не виключають, що наші міжнародні партнери не сильно турбуватимуться, якщо зустріч радників так і не відбудеться. Через непросту ситуацію з коронавірусом, вакцинацією, економічними викликами, Франція і Німеччина не в змозі витрачати багато часу і ресурсів на пошуки шляхів припинення війни на Донбасі протягом стількох років. Військовий експерт Олег Жданов звертає увагу на те, що цим країнам потрібно пережити час виборів — зміну канцлера в Німеччині в кінці року і вибори президента Франції у 2022 році.

"Тому вони не хочуть зустрічатися в нормандському форматі. І жодним чином, крім стурбованості та слів підтримки не готові допомагати", — припускає співрозмовник.

До того ж, Німеччину хвилює майбутнє газопроводу "Північний потік-2", будівництвом якого займаються німецькі компанії. Процес ускладнюють американські санкції — в США не готові дозволити розширити Москві сфери впливу. З цим і пов'язане військове загострення на кордоні з Україною: РФ намагається таким чином показати свою силу. Тому в контексті США ми зараз головний важіль тиску на Росію, вважає Жданов.

Політичний аналітик Володимир Горбач критикує ОП за те, що там продовжують грати у франконімецьку дипломатію, пов'язану з кластерним підходом до виконання мінських домовленостей. "Тупиковий шлях. У цьому є сенс лише для затягування часу, щоб виграти його для чогось іншого. Але поки незрозуміло для чого", — пояснює він Фокусу.

Аналітик вважає, що замість подібних переговорів Україні варто усвідомити зміни у політичній кон'юнктурі — Україна не є пріоритетом для світу — і зайнятися демонстрацією сили, впевненості. "Потрібно дати зрозуміти ворогові, якими будуть кроки України у випадку ескалації конфлікту. Але поки ми більше бачимо прохання захистити нас від агресора. Не треба боятися, що скажуть країни-посередники", — стверджує Горбач.